Абсолютно всі принципи стримування були проігноровані і все робилося і робиться навпаки: замість того, щоб показати ворогу, що шансів у нього немає і краще навіть не починати бо "можєт случіцца страшнає", робляться па-де-де і антраша, щоб розписати, чого саме точно не станеться, чого йому точно не треба боятися і що "вазможни варіанти" виходу з води не просто сухим, а ще й з прибутком. Що характерно, самі хуйлята як раз діють в цьому плані традиційно, тупо розмахуючи йадрьоною бімбою, і цей "фу-фу, який примітив" діє на всіх отих "радників з нацбезпеки", як погляд удава на кроля.
Таке враження, що інституційну памʼять діпстейтом нахуй втрачено і вони грають "на слух". Так само, до речі, як трапилося під час ковіду: весь напрацьований західний досвід реакції на епідемії був викинутий у вікно і замість нього пішло мавпування з "дарагіх кєтайскіх таваріщєй".
