Угода
між Урядом Української Радянської
Соціалістичної Республіки і Польським
Комітетом Національного визволення про
евакуацію українського населення з території
Польщі і польських громадян з території УРСР
Люблін, 9 вересня 1944 року
Дата підписання: 09.09.44 р.
Дата набуття чинності: 09.09.44 р.
ВІДДІЛ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1
Обидві Договірні Сторони зобов'язуються по підписанні цієї
угоди приступити до евакуації всіх громадян української,
білоруської, російської і русинської національностей, що
проживають в Хелмському, Грубешувському, Томашувському,
Любачувському, Ярославському, Перемишльському, Ліськовському,
Замостінському, Красноставському, Білгорайському, Влодавському
повітах і в інших районах Польщі, де можуть виявитися громадяни
української, білоруської, російської і русинської національності,
які побажають переселитися з території Польщі на Україну, та
приступити до евакуації всіх поляків і євреїв, що перебували в
польському громадянстві до 17 вересня 1939 року, які проживають в
західних областях УРСР і бажають переселитися на територію Польщі.
Евакуації підлягають лише ті з перелічених в абзаці 1 осіб,
які виявили своє бажання евакуюватися і щодо прийняття яких є
згода Уряду Української РСР і Польського Комітету Національного
Визволення.
Евакуація є добровільною і тому примус не може бути
застосований ні прямо, ні посередньо. Бажання евакуйованих може
бути висловлено як усно, так і подано на письмі.
Уряд Української Радянської Соціалістичної Республіки
заявляв, що евакуйовані на територію Української Радянської
Соціалістичної Республіки розміщуються згідно з їх бажанням або в
колгоспному господарстві, або наділяються землею для ведення
одноосібного господарства в розмірах не менших ніж ті, якими вони
користувались до евакуації, але не більше 15 га на одно
господарство. Селяни, які переселяються на територію Української
Радянської Соціалістичної Республіки, якщо вони навіть і не мали
землі на момент евакуації, в разі їх бажання будуть наділені
землею на загальних підставах.
Польський Комітет Національного Визволення заявляє, що
евакуйовані з території України професіональні землероби одержать
землю в розмірах, передбачених законом про земельну реформу.
Селяни, які переселяються на територію Польщі, якщо вони
навіть і не мають землі на момент евакуації, в разі їх бажання
будуть наділені землею на загальних підставах.
Стаття 2
Сторони умовляються почати означену вище евакуацію з 15
жовтня 1944 року і закінчити її 1 лютого 1945 року.
В період з 15 вересня до 15 жовтня провадиться облік числа,
місцезнаходження і національності осіб, які бажають евакуюватися.
На вимогу однієї з Сторін строк евакуації може бути
продовжений за взаємною згодою.
Стаття 3
1. Встановити для осіб, що евакуюються з території
Української РСР в Польщу, а так само з Польщі на територію
Української РСР, такі пільги:
а) списати всі недоїмки, які лічаться за ними, по натуральних
поставках, грошових податках і страхових платежах;
б) в разі, якщо евакуйований здасть свій урожай державі в
пункті, звідки він виїжджає, друга Сторона на місці, де
поселяється евакуйований, повертає йому зданий урожай в тій же
кількості;
в) звільнити в 1944 і 1945 рр. всі переселювані господарства,
як на території Української РСР, так і на території Польщі, від
усіх державних грошових податків та страхових платежів;
г) видати евакуйованим грошову позику в місцях їх розселення
на господарське влаштування та інші потреби в розмірі 5000
карбованців - злотих, на одно господарство з поверненням на
протязі 5 років;
д) в зв'язку з господарською заінтересованістю обох Сторін в
тому, щоб евакуйовані повністю засіяли озимий клин,
встановлюється, що в місцях розселення ті з евакуйованих, які
засіяли озимину, одержать озимі посіви по можливості в тих же
кількостях.
2. Дозволити евакуйованим вивіз: одежі, взуття, білизни,
постільних речей, продуктів харчування, хатніх речей,
сільськогосподарського реманенту, упряжі та інших предметів
домашнього і господарського вжитку, загальною вагою до 2 тонн на
одну сім'ю, а також належної евакуйованому господарству худоби і
птиці.
3. Особам спеціальних професій, як-от: робітникам,
ремісникам, медикам, художникам, вченим і т. ін. надається право
вивезти речі, необхідні для їх професіональної діяльності.
4. Не допускається до вивозу:
а) готівка, паперові, золоті й срібні гроші всіх видів, за
винятком польських паперових злотих, в розмірі не більше 1000
злотих на одну людину або радянських грошей не більше 1000
карбованців на одну людину;
б) золото і платина в зливках, розсипом і в ломі;
в) дорогоцінне каміння в необробленому вигляді;
г) предмети мистецтва і старовини в тому разі, коли ті й
другі становлять колекцію, або в окремих примірниках не є сімейною
власністю евакуйованого;
д) зброя (за винятком мисливських рушниць) і речі військового
спорядження;
е) фото (крім особистих фотографій), плани, карти;
ж) автомобілі і мотоцикли;
з) меблі, залізницею і автотранспортом, з огляду на
транспортні утруднення воєнного часу.
5. Договірні Сторони умовляються, що на майно, яке залишає
евакуйований на місці, складаються спеціальні описи. Описи
складаються спільно Уповноваженими і Представниками Сторін.
При складанні описів майна, яке залишає евакуйований,
Уповноважені і Представники Сторін облічуватимуть за встановленими
формами як кількісний, так і якісний стан майна. (Форми описів
див. додаток N 1 до цієї Угоди).
6. Вартість рухомого, а також нерухомого майна, яке лишається
після евакуації, повертається евакуйованим за страховою оцінкою
згідно з законами, що існують в Українській Радянській
Соціалістичній Республіці і відповідно в Польській державі. В разі
відсутності страхової оцінки, майно оцінюється Уповноваженими і
Представниками Сторін.
Договірні Сторони умовляються про те, що будинки в містах і
сільських місцевостях, які звільняються в результаті переселення,
надаватимуться в першу чергу переселюваним.
7. Майно, що залишається, здається під охорону держави.
За псування здаваного майна винні притягаються до
відповідальності.
Стаття 4
Особи, що від'їжджають на підставі цієї Угоди, і майно, яке
вони вивозять, - звільняються від будь-яких оподаткувань,
зв'язаних з від'їздом.
Стаття 5
Перевезення евакуйованих з території Польщі в Українську РСР
і з території Української РСР в Польщу бере на себе Уряд
Української РСР, по можливості виділяючи транспортні засоби, а
також надає засоби транспорту для Уповноважених як з Польської,
так і з Української Сторін.
Стаття 6
Всі видатки, зв'язані з переїздом евакуйованих від пункту
переселення до пункту призначення, видатки на утримання апарату і
всі інші видатки, зв'язані з евакуацією, покладаються відповідно
на кожну з Договірних Сторін.
По закінченні евакуації обидві Договірні Сторони визначають
вартість: виданого евакуйованим хліба за зданий ними на місці
врожай, виділених для них посівів, компенсації за залишене рухоме
і нерухоме майно та інших видатків, учинених Сторонами, і
проведуть між собою взаєморозрахунок по згоді грошима або в
натурі: продукцією сільського господарства або промисловості.
ВІДДІЛ II
УПОВНОВАЖЕНІ І ПРЕДСТАВНИКИ
Стаття 7
Кожна з Договірних Сторін на території другої сторони
призначає Головних Уповноважених. Друга сторона в цих же пунктах
призначає Головних Представників. Головні Уповноважені і Головні
Представники мають по два заступники і призначають в свою чергу
своїх районних Уповноважених і районних Представників.
Стаття 8
В разі виникнення спірних питань, вони розв'язуються за
взаємною згодою між Головним Уповноваженим і Головним
Представником. Якщо така згода на місці не буде досягнута, спірні
питання розв'язуються Урядом Української РСР і Польським Комітетом
Національного Визволення.
Головні Уповноважені і Головні Представники можуть мати
експертів і допоміжний технічний персонал.
Стаття 9
Практичне здійснення евакуації, а також захист інтересів
зазначених в ст. 1 осіб і допомога їм покладається на Головних
Уповноважених і Головних Представників обох Сторін.
До відання Головних Уповноважених і Головних Представників
належить:
а) виявлення числа, місцезнаходження і національності
пойменованих в ст. 1 цієї Угоди осіб, що підлягають евакуації, а
також нагляд за реєстрацією їх;
б) нагляд і контроль за правильним виконанням цієї Угоди;
в) сприяння правильній організації і планомірному ходу
евакуації і нагляд за нею, а також розроблення відповідних
технічних заходів.
Стаття 10
Договірні Сторони зобов'язуються надати в розпорядження
Головних Уповноважених та їх районних апаратів всі матеріали і
необхідні засоби, що можуть полегшити їх завдання.
Так само Договірні Сторони зобов'язуються забезпечити можливо
швидке сприяння виконанню цієї Угоди з боку своїх державних і
громадських установ та органів самоврядування.
Стаття 11
Головним Уповноваженим надається право постійних і
безперешкодних зносин із своїми керівними органами по радіо, по
телеграфу, поштою і через кур'єрів.
Посвідчення Головним Уповноваженим та їх заступникам,
районним Уповноваженим та їх заступникам, а також Головним
Представникам видаються відомствами закордонних справ обох Сторін.
(Зразки відповідних посвідчень див. додатки N 2, 3 до цієї
Угоди).
ВІДДІЛ III
ОРГАНІЗАЦІЯ ЕВАКУАЦІЇ
Стаття 12
Складання списків евакуйованих провадиться спільно
Уповноваженим і Представниками Сторін.
Стаття 13
Списки евакуйованих містять в собі такі дані:
1. Прізвище, ім'я та по батькові.
2. Дата і місце народження.
3. Національність.
4. Сімейний стан.
5. Нинішнє місце фактичного проживання, з зазначенням
області, воєводства, району, повіту, волості, села і міста.
6. Заняття.
7. Число голів худоби, що перевозиться з евакуйованим.
8. Примітка.
Стаття 14
1. Сторони умовляються, що пунктами перебування Головних
Уповноважених будуть такі: Люблін, Луцьк.
2. Пунктами перебування районних Уповноважених Польської
Сторони будуть: Ковель, Володимир-Волинський, Луцьк, Рівне, Дубно,
Крем'янець, Броди, Рава-Руська, Львів, Самбір, Дрогобич, Стрий,
Ходорів, Станіслав, Тернопіль, Золочів, Кам'янка-Бузька і Чортків,
в Українській РСР, і районних Уповноважених Української Сторони в
пунктах: Влодава, Хелм, Грубешув, Томашув, Любечув, Ярослав,
Перемишль, Ліско, Замостє, Красностав, Білгорай - на Польській
Стороні. Районні Уповноважені призначаються з одним заступником і
з особами допоміжного персоналу.
В разі виникнення потреби районні Уповноважені можуть бути
призначені і в інших пунктах Польщі і України.
3. Виявлення бажаючих евакуюватися і складання списків на них
здійснюється з тієї і другої Сторони в такому порядку:
а) Уповноважені спільно з Представниками другої Сторони
роблять публікацію в місцевих органах преси (і окремими
відбитками) і доводять до відома населення через місцеві органи
влади погоджене між Сторонами офіціальне оповіщення українському,
білоруському, російському, русинському і відповідно польському та
єврейському населенню про можливість і порядок евакуації;
б) Уповноважені і Представники кожної Сторони в пунктах їх
діяльності спільно, в установлені дні, одержують заяви бажаючих
евакуюватися (в писаній або усній формі), по можливості з
документами про національність, не пізніше, ніж в місячний строк з
дня публікації. На основі особистих заяв Уповноважені складають
(протягом 10-денного строку) списки бажаючих евакуюватися по
своєму сектору для надіслання їх вищестоячим Уповноваженим і
Представникам.
Затвердження списків районними Уповноваженими однієї Сторони
і Представниками другої Сторони є достатнім для здійснення
евакуації осіб, зазначених в списках. В окремих, складних
випадках, однак, може вимагатися затвердження списку евакуйованих
Головним Уповноваженим і Головним Представником Сторін.
Головні і районні Уповноважені в найкоротший строк
затверджують списки і визначають практичний план евакуації.
Стаття 15
Особам, що евакуюються на підставі цієї Угоди, надається
право в порядку спільного виїзду взяти з собою сім'ї, при чому в
складі сімей, на основі висловленого членами сімей бажання, можуть
бути евакуйовані: дружина, діти, мати, батько, онуки, питомці і
вихованці, а також і інші домочадці, оскільки вони ведуть спільне
господарство з евакуйованими.
За дітьми від 14-літнього віку визнається право особисто
визначати своє бажання лишитися або бути евакуйованими.
Стаття 16
При евакуації, по можливості, в першу чергу підлягають
відправленню особи непрацездатні, хворі, інваліди, старики,
одинокі жінки і діти; особи, що перебувають на державному
опікуванні, а також особи, члени сімей яких знаходяться на
території другої Сторони.
Стаття 17
Договірні Сторони умовляються, що перевірка вивезеного майна
на контрольно-пропускних прикордонних пунктах здійснюватиметься
вибірковим методом і лише в окремих випадках суцільною перевіркою.
Стаття 18
Контрольно-пропускними пунктами на території Української РСР
є: Мала-Владівка, Бичків-Перевіз, Устилуг, Сокаль, Поркач,
Рава-Руська, Краковець, Медика, Вацьковиці, Лясковите, Устянове. В
зазначені пункти виділяються Представники Польської Сторони.
В зв'язку з реальною необхідністю можуть бути відкриті інші
контрольно-пропускні пункти.
Стаття 19
При передачі партії евакуйованих Представник Держави, яка
відправляє, вручає під розписку Представникові Держави, яка
приймає, список осіб, що знаходяться в транспорті.
Кожна з Сторін, по можливості, завчасно повідомляє
прикордонні власті про порядок такого роду транспорту.
Стаття 20
Про укладення цієї Угоди обома Договірними Сторонами
доводиться до загального відому особливим комюніке.
Стаття 21
Ця Угода складена Українською і Польською мовами в двох
примірниках, при чому, при тлумаченні її обидва тексти вважаються
автентичними.
Стаття 22
Ця Угода набирає сили з дня її підписання.
ЗА УПОВНОВАЖЕННЯМ ЗА УПОВНОВАЖЕННЯМ
УРЯДУ УКРАЇНСЬКОЇ РСР ПОЛЬСЬКОГО КОМІТЕТУ
ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ НАЦІОНАЛЬНОГО
КОМІСАРІВ УКРАЇНСЬКОЇ ВИЗВОЛЕННЯ
РАДЯНСЬКОЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ ГОЛОВА КОМІТЕТУ
РЕСПУБЛІКИ
(ХРУЩОВ) (ОСУБКА-МОРАВСЬКИЙ)
