Із серії 'Пустили Глашку в Явропу'
Оці всі 'охвіси''джіджіталі' і. т.п. галіматня нагадали мені один безглуздий до кумедності випадок. Середина 90-х, я працюю на скандинавському підприємстві по міжнародному ввозу-вивозу. Вирішили розширюватись на кацапію. Ну, мене кинули на проєкт як володіючу па рюські, матері його ковінька. Замучили поїздками в мацкву і перемовинами з тупим бидлом. Це був час 'кіллєров-дiллеров-дістрібйюторов' та іншого-всякого ідійоства. Там пострілювали, могло і бабахнути, ну, не мені вам про ті роки розповідати. Нам з колегою, правда, доплачували за 'врєдность'.
Ото раз чимчикуємо до готелю з кантори-охвіса не пам'ятаю вже якого мудака, колега каже, давай кохвію поп'ємо. Дивлюсь - кахвушка якраз. Зайшли, оцінили, все на диво чистеньке, затишно, напої різні і бутербротиків багато. Кажу сідай, я піду замовлю.
Ну, підходжу, 'Дєвачкі, нам пажалста бутєрброт с сиром, вєтчиной, чай і кохвє'. 'А у нас нєту бутєрбродов'. У мене і щелепа одвисла: 'Как нєту? А етто шо?' 'А єта нє бутєрброди, єта сeндвічі'. Я тут трохи не впала від несподіванки: 'Дєвачкі, да ви што? Етто ж одно і то же, только то по нємєцкі, а то по англійскі!' Стоять, вилупились. Бачу, діла не буде. 'Ну харашо, тагда давайте санвічі, нам вааще-то без разніци'.
В готелі колезі розповіла цю муйню, вона щиро посміялась - тоже кацапів недолюблювала: 'Oh well, westernization in a grand Soviet style, like!'