Бритам таки треба віддати належне, хоч з минулих заслуг.
Вони добрі вихователі та адміністратори. Особливо британські полковники.
Єдине шкода що в минулому...
Як британці відучили індійців від людських жертвоприношень. Дуже просто. Коли індійці прийшли до головнокомандувача британськими військами Чарльза Неп'єра зі скаргою, що їм забороняють практикувати «саті» (звичай спалювати вдову після смерті чоловіка), а це, мовляв, їхній національний звичай, то генерал відповів їм так: «У нас, в Англії, теж є національний звичай. Коли якісь люди спалюють жінку живцем, то ми накидаємо цим людям на шию мотузку і підвішуємо. Тому, в принципі, я не заперечую; ви дотримуйтесь своїх звичаїв, а ми будемо дотримуватися своїх. Будуйте свої похоронні багаття, а ми побудуємо наші шибениці».
