Колись я отакий віршик написав.
А друг мені і каже, заєбісь, але дохуя русизмів.
Вопчем я його теж нахуй послав, бо це вірш, і він визнав свою помилку.
«Правительству Российской Федерации принять меры, направленные на популяризацию отвечающих традиционным ценностям героев российской истории и фольклора, включая использование изображений этих героев при производстве изобразительной, печатной, сувенирной и другой тиражированной продукции и товаров народного потребления»,— сказано в поручении главы государства.
Нема чим пишатись
Просрали Херсон,
Небезю послали
Прилюдно в ООН,
Москва потонула,
Склади всі горять,
І чмобікі пачками
В полі лежать...
І тут асєніло
Не все ще просрато,
Героїв росії
Ще дуже багато!
Хто помер, нехай вже
В канаві лежить,
Героїв же треба
На щит затащить!
Ємєля з печі,
І Іван дурачок,
Коньок-горбунок,
І сіренький вовчок.
Чавпаїв і Петька,
Мудіщев Лука,
І навіть Рамзан
Що їбе єшака!
І Поп і Балда,
І єдреная мама,
І ліфт, у якому
Просцявся Обама.
Тугарін гадюка,
І Баба Яга,
Ростова Наташа,
І курка з герба.
Зіпун блять, і лапті,
Водяра і щі,
Тайга і ведмеді,
Шойгу і кліщі!
Пригожин зека,
І тюремна параша,
Медведєв-злодій,
І Поклонская Няша.
Кащей невмирущий,
І Валька-стакан,
Лошадік Лавров,
І простий уркаган.
Багато героїв
У рузькому мирі,
Но главний із них
Мочільщик в сортирі!