жОПа виявилася набагато більшою
🥀Інна Ведернікова, редактор відділу внутрішньої політики ZN.UA опублікувала сьогодні надзвичайно сміливу та аргументовану статтю, що розкриває приховані мотиви атаки на САП і НАБУ і пояснює, що боротьба не закінчилася. Стаття досить об'ємна, тому даємо витяги цитатами з тексту.
"Стартовим тригером для Банкової, що спонукав її активно діяти, стали не розслідування НАБУ стосовно кума президента ексвіцепрем’єра Олексія Чернишова та ексзаступника глави ОПУ Ростислава Шурми, і навіть не плівки із записами з квартири Тимура Міндіча, де оточення президента (а можливо, й він сам) вирішували кадрові та бізнесові питання. Спочатку було припинення НАБУ так званої схеми «адвокатів-хакерів», яким 2 квітня було оголошено про підозру.
До того моменту невидимий у широких колах адвокат Дмитро Борзих був дуже помітним у колах вузьких. Людина, яка, за версією слідства, впродовж кількох років курувала несанкціонований доступ до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) і зливала за гроші інформацію про обшуки та інші слідчі дії, має давні зв’язки з нинішнім генеральним прокурором Русланом Кравченком. Обидва є вихідцями з військово-прокурорського середовища. Ще тіснішим є союз Борзих із вищезгаданим заступником голови СБУ Олександром Покладом — вони куми. Поклад — завсідник у глави офісу президента Андрія Єрмака. Єрмак — у президента.
Правоохоронці вважають, що вони моніторили діяльність НАБУ в інтересах фігурантів через реєстр досудових рішень. Це давало змогу Банковій розуміти, чим займається НАБУ. Коли стрункість цієї системної методології було зруйновано, владі, яка опинилась у темній кімнаті, довелося навпомацки шукати загрози для жирних котів усіх кольорів. А це незручно й навіть небезпечно. Тому до операції щодо НАБУ та САП з ідеєю «реформування» антикорблоку почали готуватися ще навесні. Але справи проти людей, близьких до Банкової, — Міндіча, Чернишова, Шурми — вочевидь змусили пришвидшитись.
НАБУ продовжувало розслідування, і його удари стали особливо дошкульними — насамперед для самого президента. Оскільки жодної «групи Чернишова», «групи Шурми» чи «групи Міндіча» не існує. Це групи «Курченко-1», «Курченко-2» і «Курченко-3». Ви ж пам’ятаєте «младоолігарха», на якого вішали активи справжні власники заводів і пароплавів? Таких, як Курченко, на різних етапах залучали до виконання та менеджменту завдань на конкретних напрямках. Формула проста: без Єрмака та Зеленського вони не можуть нічого. А Зеленський і Єрмак без них можуть усе. Просто саме ці рукавички їм зручно одягати на руку. Тут іще треба почекати з перейменуванням Міністерства оборони на «МинДичь».
Те, як суб’єктність цих осіб роздувають у медіа, змушує думати про кампанію, яка, вільно чи невільно розповідаючи про групи впливу на Банковій, відволікає увагу від Єрмака та Зеленського — справжніх, на нашу думку, хазяїв усього, що відбувається. У них завжди мають бути люди, яких залучають для конкретних завдань: організовувати та захищати схеми, фронтувати реальних бенефіціарів у різних бізнесах.
Причому не тільки сірих, а й білих.
Наприклад, оборонна компанія Fire Point, про причетність Міндіча до якої давно ширяться чутки, отримала колосальне державне та закордонне фінансування. Чи є там на сьогодні відкати — ніхто не довів. А ось у тому, що після війни це буде один із найдохідніших білих бізнесів в Україні, сумніватися практично не доводиться. Ви ж розумієте, що жоден Міндіч не міг домовитися з датчанами про такий бюджет і виділити його з державних запасів?
Тож, аби врятувати своїх курченків, 21 липня в хід пішла кувалда для чужих. З одного боку — облава «орлів» Малюка на детективів НАБУ, внаслідок якої того дня було проведено понад 70 обшуків і затримано детективів Руслана Магамедрасулова та Віктора Гусарова. Їх звинуватили у співробітництві з Росією — з обшуками без рішень суду та із застосуванням фізичної сили.
