Андрій Кокотюха:
Вже пишуть і ще будуть писати: "Зеленський - це Україна, тому всякий, хто за Україну, попри все підтримує Зеленського". Формально так. Дуже мудро: забути і пробачити в умовах великої біди. Я згоден, що Зеленський - це Україна. Але яка Україна?
Воююча країна, в якій не покарані зрадники. Воююча країна, в якій щотижня є доказові звинувачення в корупції та мародерстві посадових осіб. Держава, в якій перші особи ігнорували попередження про масштабне вторгнення. Країна, якою замість президента рулять Єрмак і 5-6 менеджерів. Країна недієздатного завдяки не опозиції, а Слугам народу і ОПЗЖ парламенту.
Країною, в якій не існує державної та державницької політики в усьому, що єднає та формує, і тут я насамперед говорю про культуру і освіту. Країною волонтерського руху, який, втім, не замінить держави і який зазнає регулярних обмежень з її боку.
Ось з якою Україною Андрій Кокотюха асоціює Володимира Зеленського. І така Україна потребує порятунку, а не "зрозумій та пробач президента".
Як її рятувати? Готових рецептів нема. Хіба що знамените "ти або в ЗСУ, або для ЗСУ", проте якщо всередині країни, в умовному тилу, існує та добре себе почуває непокаране зло, це послаблює Збройні Сили. Бо лупить у спину. Донести це Зеленському не може жоден із тих, хто пише зараз дописи на його підтримку. А в мене особисто ресурсів нуль, впливу нуль, можливостей нуль. Вчора отримав гонорар. Частину розкидав на потреби військових. Частину, вибачте, проїм і витрачу на комунальні. Коли наступний гонорар - не знаю. Ось і все, що можу...
