Близький схід лобіюють протестанти в першу черу.
Ми говоримо тут про перехід з однієї партійної системи ( яку чомусь називають шостою ) до наступної, контури якої задаються саме такими змінами переходу. Так, у шосту систему Ізраїль лобіювався переважно єванґелістами фундаменталістського толку, так що значна частина євреїв могла голосувати за демократів, які більше підходили їм ідеолоґічно, як більш ліві та демократичні. Були б тоді євреї США більш праві - самі б поїхали до Ізраїлю й там воювали, а не лобіювали. Що дехто й робив
Якби всі євреї лобіювали Ізраїль, вони голосували б за репів, і тоді б таких переходів про які ми тут ведемо,- не було б. А вони є, й саме зараз. І, напевно, далі буде ще більше, бо це лише початок процесу. Оскільки останнім часом демократи стали схильні підтримувати, за прикладом європейців, палестинців... Принаймні, якась частина демів, яких називають коли лівими лібералами, коли проґресистами ( у вузькому сенсі цього терму, як частину лібералів і демократів, а не навпаки- ліберали як частина проґресистів), а таких там може бути аж третина ( від 25% до 40, якщо грубо ). Зараз євреї ( і не лише євреї ) змінюють свою партійну позицію, бо на підтримку християн-єванґелістів, більшість яких є літні чоловіки, а тому не є багаточисельні, вони не можуть покладатись
Ворожість до китаю лобіювати взагалі не треба. Вона на ідеологічному рівні.
Справді? Китайці побудували однопартійний капіталізм. З подачі США. Якби від Ніксона їм не надали преференції в торгівлі, щоб відірвати від СРСР, вони б так не піднялись. До того ж, більшість китайців взагалі не є фанатиками, для їхнього менталітета не характерні крайнощі. І тим не менше Китай, як і РФ, є небезпекою самі по собі, за своїм військовим потенціалом. Для США. До чого тут ідеологія, там давно немає ідеологічної війни, суто праґматика
До того ж, у самих США завжди знайдуться люди, готові робити бізнес у Китаї. Ті, що на будь-які антикитайські настрої будуть відповідати культивацією прокитайських настроїв. Отже, міг би утворитись стан рівноваги, як щодо Рашки. Але так не сталося. І не лише тому, що економічно Китай більше рашки й може будувати флот, що являє небезпеку для США. А й тому,- принаймні, в сенсі соціального механізму,- що в США почала розвиватись нова сила, нове соціальне середовище - впливова елітарна індійська діаспора крупного бізнесу, крупної політики, відомих журналістів індійського походження, крупних високотехнолоґічних корпорації, крупних медіа-корпорацій, які все більше очолюються індусами, досить близькими, як колишня колонія Великої Британії, за своїми інституційними установками до еліт США і Великої Британії. Вони є зацікавленими в конфлікті США із Китаєм та замиренні з РФ, як традиційним союзником Індії
Ось тут індус з Індії висловлює смішні для європейців аспірації на Трампа, що він все кине й помириться з рашкою задля Індії. Європейці регочуть
