Ми просто використовуємо багато слов типу "голосував", "обирав", "розкаявся", застосовуючи їх до широкого загалу людей так, ніби вони в принципі влаштовані та функціонують як ми.
А от наприклад той добродій, про котрого Юрас описав. Він просто озирається, дивиться як "правильно казати", щоб дорослі дяді за свого мали. Й робить саме це.
Причому воно навіть не залежить від того, почався золотий дощ (
) після виборів 2019, чи ні. Ці всі дощі - вони поза межами їхнього сприйняття та розуміння. Наприклад, коли обирали Пороха, він витяг країну з такої дупи (й витяг до безвізу та ракетної програми), що на нього мали б молитися.
Але ніт.
В них поріг чутливості - це буквально на рівні "от вуйко в мене 8к заробляє, а от якби почав підіймати 40к післязавтра, ото да. а так ніт".
Таким чином, там й мови бути не може про підтримку чи непідтримку. Людина просто їде, й генерує сигнали, щоб здаватися своїм, розумним та дорослим. Й ці сигнали залежать від середи, де він опиняється (та здатності швидко "зчитати" її настрої).
