Найкраще від Остапа Дроздова

[Зденик]

Усі носяться з книгою Саймона Шустера про київський бункер – а є інша книга: "Останній політик: Білий дім Джо Байдена та боротьба за майбутнє Америки". Вона вийшла торік. Автор - Франклін Фоєр, який мав доступ до тісного кола радників Байдена протягом десятиліть.

Фрагменти з книги Франкліна Фоєра:

…Зеленський провалив свою першу зустріч із Байденом у вересні-2021. Він навмисно не звертав уваги на моральний кодекс Байдена та його пропозиції.

…Байдену було 78, Зеленському 43. Зеленський приїхав із довгим списком вимог. Старший чоловік намагався передати мудрість, яка могла б угамувати завзяття молодшого політика.

…Розчарування Зеленського затьмарило його логічне мислення. Він почав читати лекції про те, що НАТО є історичною реліквією, яка втрачає своє значення.

…Зеленський сказав Байдену, що Франція та Німеччина збираються вийти з НАТО. Це був абсурд. Це розлютило Байдена.

…Команда Байдена знала про напад росії ще у квітні-2021. Він наказав розсекретити розвідні дані та поділитися нею з командою Зеленського.

…Зеленський категорично відкидав можливість нападу рф. Наказав перестати всім про це розповідати, бо «це творить паніку».

…Він грубо вимагав військової допомоги, що не клеїлося з його запереченнями про можливу війну.

…ЗСУ та місцева влада були пронизані ждунами, які мали віддавати шляхи, мости, міста та склади без бою. Про це США повідомляли Зеленського. Реакції не було.

…Залужний зовсім не ділився своїми планами і розвиток подій на фронті був постійно сюрпризом для американців. Якби Залужний був відкритий, Захід міг краще планувати свої дії під плани Залужного. А так дізнавалися з запізненням та реагували на місяці пізніше, ніж треба було.

[Feral Cat]

І що тут нового?
Я вже не кажу про “моральний кодекс“ корумпованого до старечих кісток маразматика з Вашингтону? 

[Зденик]

І що тут нового?

Найкраще - не оьовязково щось зовсім нове

[Feral Cat]

Найкраще - не оьовязково щось зовсім нове

Дроздов ніколи не був і не буде ні у чому найкращим.

[RG]

Про Опариша все чітко розкладено. Особливих підстав не вірити, що це чмо таке варнякало якби немає.   

[Lina]

Ні, ну Фоєр таки неправий. Бо у Зеленського немає ніякого логічного  мислення.

Та ще й немає елементарного виховання - не вміє себе поводити з різними людьми.

[Зденик]

Дроздов ніколи не був і не буде ні у чому найкращим.

Ну ... я його почитую, інколи навіть цікаво пише

[Зденик]

Люди розказують.

У Сколе запакували чоловіка прямо з приватного подвір’я. Як стояв хлоп у гумових капцях, підливав грядки, так і схопили. Через два дні мовчанки, бо телефон лишився в хаті, чоловік дався чути з Миколаївської області (1100 км). Майбутній піхотинець.

Усе б нічого – якби чоловік не був клінічним шизофреніком. Стоїть на обліку в психдиспансері. Щороку госпіталізовується на сезонне підлікування.

Родичі почали всі медичні документи сканувати й ксерити для ТЦК, але потяг пішов. Пізно. Комісію успішно пройшов, уже й присягу підписав. На вірність. Заледве вийшли на командування підрозділом – теж, кажуть, нічого вдіяти не можуть.

Хворий має вживати медикаменти, без яких симптоматика може загостритися. Родичі вислали командирам рецепти таблеток із поясненням: ви собі робіть, як знаєте, але тепер уже в ваших інтересах буде придбати новобранцеві-піхотинцеві ліки, бо якщо ні, то він ненароком може перестріляти пів батальйону, й буде неосудний, бо має відповідний діягноз, хронічний і підтверджений.

Тепер командири ламають голову, що з цим робити. Людина через 2 тижні якраз мала лягати в лікарню.

Влада самотужки створює стільки іпсо проти власного населення, що ворог відпочиває.

[Lina]

Люди розказують.

У Сколе запакували чоловіка прямо з приватного подвір’я. Як стояв хлоп у гумових капцях, підливав грядки, так і схопили. Через два дні мовчанки, бо телефон лишився в хаті, чоловік дався чути з Миколаївської області (1100 км). Майбутній піхотинець.

Усе б нічого – якби чоловік не був клінічним шизофреніком. Стоїть на обліку в психдиспансері. Щороку госпіталізовується на сезонне підлікування.

Родичі почали всі медичні документи сканувати й ксерити для ТЦК, але потяг пішов. Пізно. Комісію успішно пройшов, уже й присягу підписав. На вірність. Заледве вийшли на командування підрозділом – теж, кажуть, нічого вдіяти не можуть.

Хворий має вживати медикаменти, без яких симптоматика може загостритися. Родичі вислали командирам рецепти таблеток із поясненням: ви собі робіть, як знаєте, але тепер уже в ваших інтересах буде придбати новобранцеві-піхотинцеві ліки, бо якщо ні, то він ненароком може перестріляти пів батальйону, й буде неосудний, бо має відповідний діягноз, хронічний і підтверджений.

Тепер командири ламають голову, що з цим робити. Людина через 2 тижні якраз мала лягати в лікарню.

Влада самотужки створює стільки іпсо проти власного населення, що ворог відпочиває.

Можна подумати, не знають, що робити. Хай подають на ВЛК й комісують.
Взагалі, історія змахує на якийсь фейк.

[Зденик]

Санітарна зона.
Підказка від Туска:
Польща планує затопити частину прикордонної смуги з Бєларуссю. До цього я б додав іще кілька виводків алігаторів і крокодилів.

[Зденик]

Отже, у Львові було проведено (таємно! подалі від людських очей!) так званий форум так званої російської так званої опозиції.

З цього плюгавого приводу скажу таке:

1. Влада сама порушує Указ президента про заборону в'їзду громадянам росії. Вони можуть в’їжджати лише по дипломатичному паспорту, або якщо мають посвідку на тимчасове/постійне проживання в Україні.

2. Влада не лише впустила громадян росії, але й сама їх привезла, забезпечивши охорону, логістику й найвибагливіші умови перебування.

3. На це стопудово було потрачено кошти держбюджету. Думаю, кошторис цього збіговиська імпотентів містить суми з шістьма нулями мінімум.

4. Дивно, чому Львів? Вважаю логічним проводити «форуми російської опозиції» в околицях Вовчанська, Бахмута або Авдіївки.

5. Так звана опозиція – це діячі в еміграції, в екзилі, в вигнанні. Сам факт їхнього виїзду з росії означає неспроможність боротися з путінізмом.

6. Вони – ніхто. Це «зрадники» з нульовою політичною перспективою, нульовим впливом на суспільну думку, нульовими ресурсами вести бодай якусь діяльність.

7. Ідея-фікс офісу президента про так званих «хороших руских» - це самогубство.

8. Рідний брат Подоляка – громадянин росії й полковник ФСБ.

9. ГУР має займатися іншими справами. Наприклад, регулярно випускати в люди заслуженого балабола України, триразового володаря звання Містер Тріпло-2022, 2023, 2024, з черговими фантазмами про каву в Криму та розпад росії в наступному кварталі.

10. Наступного разу як захочуть освоїти кошти на щось подібне – краще привезти Аллу Пугачову й Максима Галкіна. І ККД буде вищим, і принаймні буде з гумором.

[ЮАР]

Я взагалі здивований, чому люди не бачать яке воно лайно!
У нього це лайно пре з усіх щілин.

[Зденик]

 

[Зденик]

Затримали воєнкомів Борисполя і Бучі. Вилучили 1 мільйон доларів.

Пора вже перейменовувати ТЦК в Територіяльні Центри Корупції. Ребрендинг заждався, перезрів.

Рівно рік тому, як ми пам’ятаємо, цар встав не з тієї ратиці, несамовито розізлився одного серпневого поранку – й одним гамузом, одночасно, звільнив усіх до єдиного воєнкомів у всіх областях.

Ну і сильно помогло?

Шалені, космічні гроші крутяться там. Доларовими мільйонерами виходять ці череваті дядьки, які все життя рішали, а зараз – золоторезервний клондайк розверзся перед ними. Найбільш калимна посада в Україні – безіменний дядько з ТЦК.

Воював, не воював – без різниці. Калим є калим. Бо коли, як не зараз? Україна, канєшно, понад усе, але ці дядьки більше не матимуть другої такої нагоди в найближче століття подбати про достойне житття своїх внуків і правнуків. Вони ніколи більше не матимуть таких грошей, таких машин, таких квартир, таких будинків, таких закордонних апартаментів. А життя ж бо одне.

І з цим погодиться 99% населення, бо воно виховане на тих самих цінностях: урвати, коли ти рвеш, і відкупитися, коли рвуть тебе.

Вакханальна мобілізація ідеально лягла на органіку людей «останнього дня».

[Sturmer44]

Дроздов - підарас у всіх сенсах цього слова

[Зденик]

Дроздов - підарас у всіх сенсах цього слова

[ЮАР]

Дроздов - підарас у всіх сенсах цього слова

Підараз чи ні не знаю (роки два тому один раз слухав, 2 хвилини), але те що не цікаво, і гілка така нах не потрібна, це 150%.

[Зденик]

гілка така нах не потрібна.

Мусиш терпіти 

[ЮАР]

Мусиш терпіти 

 

-------------------->

 

[Зденик]

Професійні економісти розрахували приблизну ціну армії.

1 солдат = 1 млн грн на рік.

У цю завкруглену суму входить зарплата й усі фінансові доплати, армійське харчування, амуніція, двосезонна форма і базовий перелік устаткування.

1 бригада (4 тисячі воїнів) = 4 млрд на рік.

Якщо калькулювати збройне й технологічне оснащення з нуля, тобто якби усе забезпечувала держава, як і відбувається в цілому світі, де національною ганьбою є донати на армію від пенсіонерів, то:

Запуск 1 бригади = 14 млрд.

Якщо державі потрібно мати повноцінні 10 бригад, то це = 140 млрд на рік.

Якщо б таку армію утримував народ, а не заокеанські партнери, то, виходячи з фактичної кількості працездатного населення (платників податків):

1 солдат = 60 працюючих у тилу.

Інакшими словами, на 1 свого захисника мають працювати 60 громадян.

Держава, яка претендує мати повноцінну армію в 1 мільйон осіб, мала б мати в запасі ще одну додаткову Україну, або краще дві.

[Зденик]

Якими б фейками наші фазани не називали публікації в Bild, усьому світові, від Шольца до Трампа, зрозуміло одне: ця війна без територіяльних утрат не має жодних шансів закінчитися/припинитися.

Варіянт повернення України до кордонів-1991 не розглядається ніким. Навіть милозвучна ескапада Ердогана про Крим звучить радше як побажання, а не план. Сама по собі ідея кордонів-1991 – свята в своїй нездійсненній утопічності. Проте механізмів і ресурсів практичного втілення цієї максималістської, ідеалістичної мрії нема. Світ воліє тримати її в ранзі незбутніх марев, такої собі ідеї-фікс для майбутніх поколінь.

Більш доступною і реальною версією перемоги світ уважатиме кордони-2022. Мирні ініціятиви, від Індіїї до Німеччини й від Китаю до республіканців США, грунтуються на формулі «мінус Крим, мінус Донбас». Відмотка до кордонів-2022 буде протрактована світовою спільнотою як неймовірний успіх. Що загалом відповідає дійсності.

Втрати тих територій, які й так уже 10 років є де-факто втрачені, не розцінюється як казна-яка трагедія. Там думають собі: от прям ніхто в Україні жити не міг останні 10 років без анексованих земель, літаючи весь цей час дешевими лоукостами по безвізовій Європі й маючи ялтинську набережну глибоко десь.

Світ радше залишить Україну наодинці зі своїми хворобливо-нездійсненними мріяннями, ніж далі їх фінансуватиме. Нарешті й наші супермаріо зрозуміли це, хоча ця війна з самого початку мала лише таку перспективу.

Не буває нічого гіршого, як стати заручником роздутих риторик.

[RG]

ПиZденик, заіпав тут подоляківську хуйню нести

Кордони 22 - це те, що зелені підараси тупо проїбали (як вони самі визнавали).

І яким же чином найвидатніший лідор їх збирається повернути ? Покурити заєбістий план ?   

[Sturmer44]

Дайте хтось хто близько Пизденику по єблу
Бажано ногою

[Зденик]

Уперше в Криму я побував 2003 року. Прокляв цю місцину до скону віку. Одна москалота. Триколори на кожнім кроці. За мою українську мову кримчанє перепитували: «ви с Польши?», а найчастіш ігнорували. Бридкий, брудний, непривітний, тотально москальський лепрозорій рускомірних істот, які умудрилися загадити наймальовничіший куток Чорномор’я й перетворити його в такий же немитий сарай, як і вся расєя, частиною якої тодішнє насєлєніє себе повально вважало.

Вдруге в Криму я побував 2011 року. Таксист першим ділом спитав мене «ну как ви там, на Украине?», триколорів ще більше додалося, москалота ще більше розплодилася, пляжні продавці мідій і рапанів наполягали говорити до них лише російською, тож я вдруге прокляв цю скотобазу й подумки побажав усім їм згнити, щоб більше моєї ноги не було в цьому заповіднику руского міра.

Отже:
стосовно пропозиції польського міністра Сікорского скромно змовчу. Крим по наповненості змістами не був наш ще тоді, коли формально був наш. Українська держава навіть на пів нігтика нічого не зробила, щоб півострів бодай позірно виглядав українським усі 23 роки.

Клепати пафосні депеші офіс президента, звісно, може, доки паперу вистачить – але світові лідери чудово усвідомлюють, що війна скінчиться лише з формулою «мінус Крим». Інших варіянтів нема й не буде. Точніше будуть, але ядерні.

Нафантазована в стані афекту кава на набережній Ялти в пакет рішень Заходу щодо нашої війни не входить і ніколи не ввійде.

[RG]

Дроздов - підарас (у всіх значеннях).

Zденик - клоун у підараса Дроздова 

[Зденик]

Пост-фактум та опісля прийняття рішення кулачками не махають, але я для чистоти власного сумління залишаюся на своїй украй негативній позиції щодо перейменування Червонограда у Шептицький.

Я був і є за Кристинопіль. Та у випадку з Шептицьким гіршого способу занизити величаве ім’я Митрополита годі й придумати.

І тепер Шептицький – це буде не щось світле й сакральне для вкраїнства, а депресивне індастріал-містечко з потрісканими хрущовками і роздовбаними дорогами.

І тепер буде шахта «Шептицька» з брунатними шептицькими териконами, які, згідно з правописом, писатимуться з малої літери ша.

І тепер графське прізвище Предстоятеля УГКЦ і Праведника Народів Світу перетворюється в побутовий прикметник, похідний від географічної назви.

І тепер у світ широкий підуть такі словосполучення, як каналізація Шептицького, і Шептицьке сміттєзвалище, і Шептицька панчішно-шкарпеткова фабрика, і очисні споруди Шептицького, і Шептицький завод залізобетонних виробів, і Шептицький тубдиспансер, і Шептицький гірничо-промисловий район, і, і, і…

Нічого гарного в такій побутовізації славетного прізвища Шептицький я не бачу, даруйте.

[Yuras Yuras]

Дроздов - підарас (у всіх значеннях).

Zденик - клоун у підараса Дроздова 

Хтось з кацапів співав про вибір бути клоуном у підарасів чи підарасом у клоунів. Наш Зеля, до речі, довів на практиці, що є і третій варіант: спочатку бути клоуном у підарасів, а потім підарасом у клоунів

[Зденик]

Хтось з кацапів співав про вибір бути клоуном у підарасів чи підарасом у клоунів. Наш Зеля, до речі, довів на практиці, що є і третій варіант: спочатку бути клоуном у підарасів, а потім підарасом у клоунів

Кого що болить ... той про те і пише 

[Yuras Yuras]

Кого що болить ... той про те і пише 

Ага, болить, що клоуни стали підарасами, а хтось на них працює. Чи по вєлєнію души?

[Lina]

Уперше в Криму я побував 2003 року. Прокляв цю місцину до скону віку. Одна москалота. Триколори на кожнім кроці. За мою українську мову кримчанє перепитували: «ви с Польши?», а найчастіш ігнорували. Бридкий, брудний, непривітний, тотально москальський лепрозорій рускомірних істот, які умудрилися загадити наймальовничіший куток Чорномор’я й перетворити його в такий же немитий сарай, як і вся расєя, частиною якої тодішнє насєлєніє себе повально вважало.

Вдруге в Криму я побував 2011 року. Таксист першим ділом спитав мене «ну как ви там, на Украине?», триколорів ще більше додалося, москалота ще більше розплодилася, пляжні продавці мідій і рапанів наполягали говорити до них лише російською, тож я вдруге прокляв цю скотобазу й подумки побажав усім їм згнити, щоб більше моєї ноги не було в цьому заповіднику руского міра.

Отже:
стосовно пропозиції польського міністра Сікорского скромно змовчу. Крим по наповненості змістами не був наш ще тоді, коли формально був наш. Українська держава навіть на пів нігтика нічого не зробила, щоб півострів бодай позірно виглядав українським усі 23 роки.

Клепати пафосні депеші офіс президента, звісно, може, доки паперу вистачить – але світові лідери чудово усвідомлюють, що війна скінчиться лише з формулою «мінус Крим». Інших варіянтів нема й не буде. Точніше будуть, але ядерні.

Нафантазована в стані афекту кава на набережній Ялти в пакет рішень Заходу щодо нашої війни не входить і ніколи не ввійде.

Те, що Остап живе лише своїми емоціями - ще не привід видавати їх на широку публіку. Типу - давайте плюнем на той Крим. Ну, хай плює й сидить у себе у Львові й не висовується. Це не його справа - віддавати Крим. А рожева мрія рашистів. Що наводить на роздуми про те, на кого він працює.