https://espreso.tv/sistema-s-200-vse-pro-ukrainski-zenitni-raketi-yaki-ymovirno-mozhut-doletiti-do-moskviПісля початку російсько-української війни в 2014 році згадок про використання С-200 чи ракет його складу у відкритих джерелах не було. Аж поки в липні 2023 року росіяни почали робити заяви щодо ударів по об'єктах у Росії та на окупованих територіях ракетами від комплексу С-200. Серед вражених цілей називали Кримський міст, авіабазу в Ростовській області, Таганрогу, Калузькій області (що межує з Московською) та інші. За словами росіян, українці переробили систему ППО для ударів по зназемних цілях і б'ють ракетами 5В28.
Ракета 5В28 – модернізація давніших зразків задля збільшення дистанції ураження. Виробники визначають її дальність у 300 км. Однак вірогідно, що, після останніх вдосконалень від українських конструкторів, йдеться про значно вагоміші дистанції
"Теоретично використання адаптованих ракет ЗРК С-200 для завдання ударів по наземних цілях можливо на відстані до 600 км", – нібито цитувало російське державне видання ТАСС "високопоставлене джерело у сфері повітряно-космічної оборони".
Однак не лише росіяни говорять про 600 кілометрів. Колишній заступник начальника генштабу ЗСУ, відповідальний за систему ППО, Ігор Романенко в коментарі ВВС Україна розповів, як українські військові вже відпрацьовували на тренування з застосування ракети С-200 власне по наземних цілях.
"Такі ракети запускали у нас на полігонах, і вони летіли на відстань більше 600 км. Я сам був свідком цього", – зазначив генерал запасу Романенко.
Загалом застосування зенітної ракети для ураження наземних цілей не є якимось нововведенням – росіяни постійно так роблять. Те, що і ЗСУ тепер використовують С-200 як балістичну ракету для наземних цілей, підтвердили й в британській розвідці.
"Удари глибоко всередині Росії є стратегічно важливими, оскільки президент Путін майже напевно вдерся в Україну, припускаючи, що це матиме незначний прямий вплив на росіян", – йдеться в заяві.
Разом із тим, Defense Express називає три головні недоліки, які потрібно було усунути українським конструкторам, аби С-200 могли ефективно відпрацьовувати по російських тилах. Потрібно розробити мобільну пускову установку, переробити систему наведення та бойову частину. Радіолокатор, який використовують, збиваючи повітряні цілі, для ураження наземних не підходить. Відповідно, систему наведення ракети потрібно вдосконалити, ймовірно "навчивши" її шукати ціль по супутникових даних. Щодо бойової частини, то, попри габарити (10,8 метра та 7,1 тонни), бойова частина 5В28 складає 220 кг, з яких на вибухову частину припадає лише 90 кг. У повноцінній балістичній ракеті ударна сила повинна бути суттєвішою.
Однак якщо українці й справді змогли збільшити дистанцію до 500-600 км, то це стане вагомим аргументом для захисників України. Адже це означає, що російська столиця (як і резиденція Путіна в Сочі) – в зоні досяжності українських ракет і ЗСУ не потрібні ніякі дозволи на використання західних далекобійних ракет на російській території. Між іншим, за словами генерала Романенка, в України декілька сотень ракет для С-200. Крім того, чималі запаси є в наших країн-союзників із колишнього Варшавського договору.
