🍁 Портников і латиніни. Про що мовчить український фейсбук.
Портников - найбільш талановитий український журналіст, але, на жаль, більшість обговорення його дискусії з Латиніноі звелося до банального («ми їм показали», «імперці ідіоти» або «а що тут було сказано такого чого я не знав?» і «з росіянами нема сенсу розмовляти»).
Про що, з моєї точки зору, варто було б зараз говорити.
▪️Питання історії та історичної памʼяті. Ми протистоятимемо машині, яка продукує тисячі текстів, щодо десятка міфів (частина з них обговорювалася у вищеназваному інтервʼю). І тут у нас є дві великі проблеми.
Перша - менеджери, які працюватимуть над створенням нашоі наративноі та контрннаративноі машини. У нас є історики, але є глобальний брак менеджерів від історії.
Друга проблема - світоглядна. Нам протистоїть державна машина саме менеджерів, які зламали істориків і тепер наша історія має конкурувати з історичною пропагандою. Для того, щоб воювати в таких умовах потрібно побудувати міцну систему, яка воюватиме одночасно на полі історичної правди і ідеологічної напівправди. Чи готові наші чистоплюі до такої війни - питання не риторичне. Обговорення розмови Портникова і Латиніноі буде квіточками, як тільки ми спробуємо відійти від примітивної глорифікаціі певних епізодів і вийдемо за межі нашого глобусу України.
▪️Ми досі не створили і не плануємо створювати наукові центри по вивченню Росії. З однієї сторони - це страшно. Університетам не потрібні ці «зайві непотрібні» теми, які можуть вивести їх із зони комфорту. На більш високому рівні необхідності таких центрів також не бачать. Але проблеми не тільки і не стільки в Росії. У нас нема спеціалістів з питань Китаю, США і взагалі, всіх і всього. У нас катастрофічний брак гуманітарної експертизи - від соціології до філології. Чи можна це змінити? Безумовно так. Але це не змінять одинаки. Це змінить тільки система.
▪️Ця дискусія підняла ще одну тему - тему інформаційних воєн як таких. У нас всі про це говорять,але у нас нема реальних експертів з науковим апаратом щодо цих тем. Як би це комусь смішно не звучало, але вийти з нашого порочного кола хайпу буде легше, коли буде написано хоча б дві-три наукові роботи про цей самий хайп (в Росії, між іншим, є про це дисертації, правда, примітивні).
Я можу продовжувати цей список, але суть зрозуміла - нам всім дуже приємно обговорити інтервʼю і забути про все це завтра, як тільки нам дадуть іншу «іграшку» у вигляді нового скандалу.
©️ V. Denysenko
