А, то от де ця гілка
а я пам'ятаю що десь домовлялися, і явно не в музиці молодості, а де саме - не шукається.
Коротше, обоснуєм за важкий метал, хоча звісно важкість - поняття індивідуальне. Наприклад, є за шо поважати отаких австралійців в плані переходів від однієї фрази до іншої в сенсі композиції. Хто не боїться гроулінгу, An Ember's Arc.
Або отакий добродій, з більш характерного для мітоллу регіону. Його там включили щось до першої сотні гітарістів-мітолістів світу, й він такий - так а за шо, я ніби ніяких особливих технік, характерних для тої сотні, не демонструю, за що, чому?
(відповідь - бо ставить ті свої нечисельні техніки в правильні місця) Прикольний факт: він по жизні дизайнер, тому графіку для альбомів робить сам. Навіпгроулінг. Misery's Crown
Цей чувак, то взагалі моя повага: в цьому проекті робить все сам. Тобто взагалі все. Тому мільйона треків нема, але що є - то на високому рівні. Регіон теж метал-характерний (фін). Dead air
А от наприклад вокаліст Кататонії вирішив піти щось нормальне поспівати, й ніби нічого такого - але відчувається якось реально важко за рахунок реприз та стилю гроулінгу з характерною реверберацією. All painted gold
Щодо індивідуального поняття важкості, ну наприклад прогресивний рок від Cellar darling, Insomnia. Жіночий вокал. Так, ритм більш складний, але є й метал такий. Так, є нехарактерні інструменти, але знов-таки метал який завгодно є, навіть типу симфонічний. Як то типувати - це мабуть тягне на магістерську роботу )
Між іншим, й сам кліп непоганий на мій смак.
Оскільки гроулінгу відносно багато було вище, то на додаток дещо важке без нього, Shaman.
