Не знаю, як там вимірюється "розумність наріду" окрім як за фактом отримання звізлюлів від когось
Греки он сиділи собі на дупі рівно, коней до сенатів особливо не водили, грамоту власну не знищували, тим не менш приїхав Рим та всіх нахилив, не особливо питаючись за розум.
Взагалі, по нам, є така штука як татаро-монголи зі своєю навалою. Спершу вони навалилися, й розвалили тупо все що взагалі було на континенті; зупиняло їх зазвичай або море, або щось типу лютих гір.
Розвалювали, до речі, силою розуму
Це та частина, де нам тупо не пощастило.
Ставши катастрофою, татаро-монголи нажерлися, й відкотилися до свого початкового стану, перетворившись на солоденькі ресурси.
Це та частина, де пощастило нашим околицям, тобто кацапам.
Виграшною стратегією, як показала практика, було:
1) Опинитися географічно ближчими до місць стаціонарного розташування орди. Тут явно допомогла якась сила розуму.
2) Смоктати їм прутня та кататися знімати податки з тих, хто живе подалі: це може й розумно, але не працює без пункту 1
3) Дочекатися, поки татаро-монголи не перетворяться на солоденькі ресурси, ну а для початку - просто не відв'януть, нездатні більш до навали. Це називається "тупо пощастило" що в татаро-монгол саме так склалася історія. Народився б інший чінгізхан, або були б вони трохи більш злими, або ще щось - і всьо.
Сила розуму
Потім кацапи, нічорта не роблячи, опиняються в ситуації, де в них якась адекватна цивілізація тільки з заходу, причому їй здебільшого не до них. Ну там приходили якісь тевнотнці, якийсь там кацапський князь їх там обслужив бархатістим русскім язичком, тевтонці подивилися що там особливо ані золота, ані гроба господня нема, й пішли собі.
Сила розуму
Потім кацапи потихеньку повирізали тих татаро-монголів де могли, користуючись тим що в європці піддивилися на ізобрєтєніє класа "ружжо", а татаро-монголи не піддивилися бо жили далеко. Силою розуму, заняли здоровенну ресурсну територію, на котру знов-таки
ніхто ніколи не претендував. Через силу кацапського розуму, звісно.
Це все їм дало досить теплічні умови.
Потім, в кої вєкі, почалася та частина, де кацапам реально стало розуму на стратегію душіння сусідів по одному, що співпало з кризами та занепадами в європці. Звісно, вони періодично отримували звіздюлів, але враховуючи те що з півночі, сходу та півдня ніхто, ніколи їх за вим'я не мацав (силою кацапського розуму, звісно), лапті якось пропєтлялі. Зрозуміло, що в будь-якій іншій ситуації така країна б втрачала величезні шмати з усіх боків, ну й колапсувала б до біса, або до розмірів угорщини
Ой, коротше...