От і завершилось навчання в Британії.
Володіння зброєю, стрільби, виживання в лісі, інженерна підготовка, бої в окопів та зачистка міста, патрулювання групою в місті, лісі чи полі, основи тактичної медицини. Всього потрошку. Але хоч щось.
Найбільше вражає ставлення інструкторів до нас. Вони прекрасно розуміли який контингент перед ними і де ми опинимось вже дуже скоро. Напевне більшість отриманих навичок будуть не потрібні в умовах реальної війни в Україні, але щось таки стане в нагоді.
Ми щиро вдячні нашим канадським та литовським інструкторам, нашим перекладачам, ротним та взводним. Можливо були ю вдячні і командуванню батальйону, якби його бачили не два рази за 35 днів.
ПС: запам'ятались прощальні слова канадського капітана, який попросив згадати найкращі моменти нашого життя з довоєнного періоду, але зараз в Україні ' покоління, яке просто не має таких спогадів взагалі і що саме вони потребують нашої служби в армії, хоч ми, як і будь-хто не народжений для війни.
А це так за традицією нас проводжали канадські, литовські, британські військові та наші перекладачі, всі хто був вільний на базі на той момент. Лиш наших офіцерів я так і не помітив.
