Valua Chuk
·
"Вже півтори роки йде десятий рік чотирьохсот річної війни" - а ми досі робимо хуйню.
Ми досі не вмикаємо мозок, не робимо висновків і, найголовніше - не навчились цінувати людей.
Невеликий дисклеймер: окрім того, що за останні півтора роки ми співпрацювали ледь не з кожною існуючою силовою структурою в різних напрямках - від штурмів до керування/налагодження роботи різноманітних літаючих, їздіючих, розвідуючих та вйобуючих девайсів - мене з моїм стрілецьким досвідом неодноразово залучали до підготовки штурмовиків та піхоти. Тому все, що нижче - реультат власного досвіду.
Почнемо спочатку - Хуйня №1:
Ні для кого не є секретом, що військкомати не виконують своїх прямих обов'язків, в результаті чого в бригади потрапляють не найкращі та найпридатніші, а ті, хто не зумів відкупитися. Дуже часто відкупитись не можуть люди без освіти, без належної фізичної підготовки, з травмами, хронічними хворобами та історією алкоголізму та наркоманії.
Про це навіть вже декілька розслідувань було, але щось на відміну від лайна на вентилятор (точніше, в смітник) в особі тарасика чорновола, ці роботи суспільного резонансу не викликали.
Розумію, дуже багатьох цей бридкий суспільний договір влаштовує, бо дає цілком реальну змогу відсидітися по тилах за спинами у дурників, що полізли в пекло добровільно, або невдах, що не змогли нормально "па-пацанскі парішать".
В результаті ОС до бригад, місцями, доходить такий сумний, що хочеться обійнятись з ними, сісти та заплакати.
Хуйня №2:
В теорії, бригади мають отримувати підготовлених бійців. Звісно, додаткові навчання, робота з новими засобами ураження та всяке інше підвищення кваліфікації особового складу - святий обов'язок та кровна зацікавленість самих бригад. Але мова про первісну підготовку - про курс молодого бійця. В теорії, з цих курсів боєць має вийти з базовими навичками, необхідними для ефективної роботи в межах його військово-облікової спеціальності.
Для піхоти (і тим біль для штурмовиків) - ці навички обмежуються стрілкотнею, гранатометами та гранатами (і лопатою - лопата то святе). Тобто, щоб піхотинець міг наносити ураження ворогові та мав шанс вцілити в стрілковому бою, він має хоча б базово вміти стріляти.
На жаль, люди, відповідальні за підготовку бійців, чомусь так не вважають. Через мене проходили бійці, які на кмб навіть автомат в руках не тримали. Були такі, що на нічних стрільбах отримували команду "стріляти туди". Вкладка, робота зі зброєю зі стандартних положень, робота з укриттями, швидкий перший постріл та робота з прицільними на дистанціях 100+м в нормальному сучасному ефективному варіанті - відсутні. Більш того, люди навіть не знають як привести зброю до бою. А деякі - що це взагалі треба робити. З іншим екіпом ситуація схожа.
В результаті ми маємо масу людей на найстрашніших ділянках фронту, які банально не можуть себе захистити та максимально в собі не впевнені.
В авральному варіанті - за тиждень (а якщо зовсім горить - то і за три дні) це виправляється. Трохи часу, трохи персональної уваги і люди мало того, що починають влучати, вони починають від своїх влучень кайфувати, відчувають азарт та перетворюються з переляканого стада у воїнів, які реально бажають опробувати свої нові навички на ворогові.
Ми цією підготовкою даємо нашим сонечкам шанс вижити та зробити свою роботу, але чомусь, знову ж таки, ця тема - або табу або показуха з навчанням людей ходити такитикульною багатоніжкою, крастися парами по відкритій місцині або браво шикуватись на якомусь плацу.
Я без підготовки можу назвати пару десятків офігєних інструкторів, які можуть написати програму, підготувати інструкторський склад та запустити цей процес, роблячи наше військо реально більш ефективним.
Але хуй - ми досі кидаємо людей в піздоріз неготовими, робимо вигляд, що це ок, а коли вони справедливо кажуть, що не знають, що і як робити - лякаємо їх карним кодексом та СЗЧ, а потім коли вони 200-300 плачемо, ставимо їх фото в чорні рамки, обіцяємо помститися, збираємо гроші їхнім родинам та офігєваємо від того, що людей на нулі постійно не вистачає.
А могли б просто по-людські зайнятися їхньою підготовкою.
Хуйня №3:
Якщо я попрошу вас описати мені воїна, впевнений, 90% з вас насипе про м'язи, витривалість, хоробрісіть (на межі з легкою їбанутістю), калашмат, гранати та рпг. Короч, норм такий тактикульный рекс.
І те, що ви так відповісте - абсолютно нормально. Це героїчний образ, впресований в вас з дитинства голівудами та відшліфований клікбейтними фото/відосіками смм-ників МО та типу-журналістами єдиних телемарафонів.
Але в мене для вас погані новини. Браві кіношні успішні кавалерійські штурми, які ви так любите дивитись у тіктоках, і де такий набір якостей, в теорії, може стати в нагоді - здебільшого закінчуються розйобом "кавалеристів" вхлам. Дев'ять з десяти відосиків таких штурмів ви не бачите, бо нема кому гоупрошку з сіряка дістати, щоб вас контентом розважити.
Так ось, з галопуючим розвитком сучасних китайських технологій, ефективнй воїн сьогодні антропометрично може відповідати середньостатистичному напів-професійному геймеру. Бо щоб працювати з ФПВ-камікадзе - біцуха не потрібна. Потрібні мізки, дрібна моторика та розвинена рука-око координація.
А при належному скілові, майже кожен виліт ФПВ може закінчуватись максимально харошимі руськімі.
Здавалося б, ось воно - борт можна купити за $500, бюатарея коштує копійки, окуляри-джойстики-ретрики купуються один раз та служать довго, якщо не будуть фізично знищені. БК ми навчились робити з гімна та палок. Шкіл, що готують пілотів - купа. Самих пілотів, що можуть навчити, при наявності політичної волі, нових літак-убівак - достатньо.
Але ніт.
Ми продовжуємо бити себе п'ятою в груди та розповідати, що нам, кров з носу, необхідні Леопарди з Абрамсами. При тому, що китайська п'ятсот доларова іграшка той самий Леопард, що коштує від 7 до 10 американопрезидентів, може не напружуючись вивести з ладу. Ми не хапаємось за можливість удешевити нашу війноньку та зробити нашу найвищу національну цінність - життя людини - більш захищеною.
Системно над цією темою працюють тільки на рівні бригад, підрозділів та фондів. Закуповують ті самі дрони переважно волонтери та самі військові. Було б також несправедливо забути зірку васильївського СММу, який чомусь в нас став міністром, з його "Армією дронів", яка теж закуповує ФПВшки - тільки, за чутками з останнього дроно-сходняка, ледь не в чотири рази дорожче (Одразу дисклеймер - можливості перевірити ці чутки в мене немає, якщо хтось знає, де знайти інфу, щоб це спростувати чи підтвердити - буду вдячний).
Давайте ще раз: в одному леопарді від 14 до 20 тищ дронів. Можете уявити собі таку армаду і шкоду, яку вона може зробити? А скільки життів наших пацанів, які за відсутності тих самих ФПВшок мають лізти на амбразури крізб шквальний вогонь ворога?
І так, щоб ми один одного розуміли - по всіх трьох питаннях Америку я не відкриваю. ВСі ці проблеми - на поверхні. Як їх фіксити - теж не атомна фізика.
Головне питання - чому цього не роблять, і чому цими питаннями масово не зайобують нашу владу, весело очікуючи перед екранами результатів великих контрнаступів?
Відповідь, на жаль, мені здається одна - бо совок, підживлений гонитвою за лайками та дешевим хайпом.
Попри слова нашого головнокомандувача про те, що "маленька радянська армія ніколи не переможе велику..."
Тре з цим щось робити.
