Ну во первых. С каких фигов вотэтовот "зрозуміло що рашинька так чи інакше колапсує" считается истиной? Это совсем неоднозначно и даже сейчас, а тем более в 90х. На самом деле это пока наши мечты и не более. См Белорусь, какой степени там достигла русификация, а в автономиях самой РФ ситуация на порядки хуже. Каких то значимых нацдвижений за редким исключением там просто нет.
Второе. Весь этот дипстэйт, вот это США ничего не хочет. Как говорится - "что хорошо для Форда то хорошо для Америки". Так что Штаты "хотят" того что хочет их большой транснациональный бизнес. Или, по крайней мере, та его часть что является спонсорами текущей власти. А юэсэйный бизнес в РФ интересуют ресурсы - цветмет, нефтепродукты и подобное. Поэтому совершенно понятно почему они предпочли понятную для них гайдаровскую РФ совершенно непонятной совдеповской Украине Масола и Фокина. Я уже молчу про среднеазиатских баев и кавказскую кашу.
Там действительно нет никакой прозорливости, простые близорукие и краткосрочные бизнесинетерсы. Разве выгодно для США как государства было возвышение Китая? Да и ежу понятно что нет. А ты ж смотри. Именно с подачи США Китай приняли в ВТО что и позволило ему получить стремительный рост экономики и, соответственно, сверхприбыли для западных корпораций.
А нам остается только молить бога за здоровье Хуйла потому как он стал абсолютно нерукопожатым во всем мире, реально. А вот если он откинет копыта и там у руля станет условный Навальных снова сразу начнутся разные перезагрузки и вотэтовотвсе. А на нас начнуть давить насчет мирной угоды типа как при Обаме - "мы большие дяди потом порешаем с оккупированными территориями". А рычагов давления у них на нас вагон и тележка что понятно. Поток боеприпасов прижмут и усё, пизда.
Пункт перший походить здебільшого з колапсу імперської моделі як такої; грубо кажучи - "Європейська імперія не може продовжувати існувати в сучасному світі як 200 років тому". Ідейці більше ста років, працює плюс-мінус, бо можуть бути всякі варіанти криптоімперських відносин. Цим докладно займаються адепти колоніалізму, котрих я трохи не люблю, а вони мене - але тим не менш
У випадку з рашинькой існують ще певні культурні особливості, котрі власне не дають їй успішно адаптуватися. Коротше, ще Донцов писав
тож з однозначністю там плюс-мінус, а от зі строками проблема, бо в принципі це одоробло дійсно можна підгодовувати коли курочкою, коли грошиками, й тримати в такому от штучному стані недожиття. До цього докладалися США, й це до них претензія не те щоб особисто моя, ці ніби відносно поширена думка (ну, принаймі в ті часи коли націоналізм був в маргінезі й все було по кухнях).
Пункт другий - це називається олігархія й інші корпоративні тренди майбутнього, але взагалі-то США поки що офіційно є державою, а не корпорацією а-ля Гібсон, тому ставитися до США все-таки варто відповідно. Правлячі клани США - так, володіють локхедами й мартінами, але саме для того щоб все це не йшло у рознос, вони все-таки мають державний апарат, котрий загалом-то має доктрини, стратегії й оце усе. Я принаймі дуже сподіваюся, що має
й принцип "воу! нафта! кока-кола!" це все ж лише частина стратегій США, а не навпаки. Про це плюс-мінус свідчать реально існуючі стратегічні запаси, здоровенна армія, щодо якої шльондра типу Меркель взагалі мабуть досі не додупляла, що воно й навіщо за нього башляти частку бюджету, й все таке інше.
Таким чином ми тут маємо той нечастий випадок, коли я думаю про людей добре, й вважаю що стратегія в них є - просто або тупа, або трохи аморальна. Власне, наші військові потреби все-таки якось задовольняються, хоч не в тих обсягах й не тими строками. Це ніякими бізнес-зацікавленостями короткочасними не пояснюється.
