Mykola Kniazhytsky
Історія з відео зверненням Медведчука, який звинувачує Порошенка, читаючи текст з суфлера, виглядає ганебною спецоперацією, яка є абсолютно недоречною у військовий час.
Якщо Порошенко винен і чинив злочини, то підтвердженням цьому мають бути не слова одного з затриманих колаборантів-негідників, а рішення українського суду. Вірити Медведчуку – це все одно, що вірити полоненим російським агресорам, які стверджують, що потрапили в Україну випадково, бо заблукали після навчань у Білорусі.
Це звернення Медведчука ще одне свідчення того, що українська влада у час війни вирішила об’єднуватися не з патріотичним середовищем, а з колаборантами, яких повністю тримає на гачку через їхні злочини, і які завжди були політичними проститутками.
Ось приклади. Ми, нібито, заборонили ОПЗЖ, а насправді влада дозволила цій «забороненій партії» просто змінити назву. Тепер 17 депутатів колишньої ОПЗЖ називаються групою «Відновлення України». До цього «Відновлення» долучилося також і декілька депутатів від Слуг Народу. Ті ж, хто не долучився, активно голосують разом з владою, як і члени новоствореної групи, за велику кількість антидемократичних законів.
Усі канали, які контролювалися ОПЗЖ, стали рупорами влади і основою так званих «Єдиних новин». Канал Інтер, як і раніше, контролюється Дмитром Фірташем і депутатом колишньої ОПЗЖ Сергієм Льовочкіним, канал 1+1 контролюється не лише Ігорем Коломойським, а й самим Медведчуком. Тому співпраця влади з Медведчуком і представниками ОПЗЖ для кожного українського політика є «секретом Полішинеля».
Чи робив помилки Порошенко? Очевидно. Те, що за часів його влади не була припинена антиукраїнська діяльність медведчуківських каналів було помилкою. Разом з тим, тоді взагалі не було обмежень свободи слова. І тим проукраїнським телеканалам та медіа, які критично ставилися до Порошенка, ніхто працювати не заважав. Зараз проукраїнські незалежні від влади медіа обмежують.
Цікавим є те, що найбільше звернення Медведчука поширюють не лише українські ЗМІ, що зрозуміло, а й путінські пропагандисти, такі, як Владімір Соловйов. Порошенко був головним ворогом Путіна у часи свого президентства. І якщо відразу після виборів у самого Порошенка справді були ілюзії про можливість домовитися з Путіним (такі ілюзії були і у Зеленського), то перед виборами саме російські спецслужби робили все для того, щоб Порошенко не був обраний.
Чому владі здається вигідним саме зараз знищити проєвропейську та проукраїнську опозицію?
Піднесення рейтингу влади після початку повномасштабної агресії, яке є природнім для воюючих країн, вселило надію, що якраз настав час урядувати монопольно. Це хибна надія. Ситуація на фронті буде то кращою, то гіршою, бо війна не завершиться завтра. Економіка країни нищиться агресором. Викликів буде ставати все більше.
Єдиним порятунком для України буде повноправне членство у Європейському Союзі та НАТО. Росія робитиме все, щоб зірвати ці наші плани і знищити нас. Вже робить. Значна частина європейських політиків все більш скептично ставиться до можливості нашого членства і навіть кандидатства у члени Європейського Союзу. Щоб стати членами європейської сім’ї нам потрібно бути бездоганними у захисті демократії, верховенства права та свободи слова.
Саме обмеження свободи слова, тиск на суди і спроби знищити опозицію, які проводить зараз українська влада, можуть стати тією причиною, через яку наші недруги заблокують наш європейський рух. А продовжити його можна лише в тому разі, якщо у Володимира Зеленського вистачить мудрості збудувати сильну та захищену сталу демократію.