Слухав сьогодні подкаст такого собі Скота Адамса (найбільш відомого як карикатурист, котрий вигадав Дільберта, але зараз він більш налягає на техніки переконання). Коли питання торкнулося піару навколо війни і як найкраще примусити кацапських самок хвилюватися за своїх уйобків, котрі попхалися воювати в Україну, він висказав таку думку: коли показують трупаки по одному-два, це не дуже працює, бо створює враження "рідкісного явища" (ну ніпавєзло пацану, биваєт, але ж то одному). Щоб дійсно справити враження треба показувати, що явище насправді масове (яким воне, звичайно, і є). Грубо кажучи, складати ті трупаки у величезні купи і показувати вже їх. Хтось, звичайно, скаже "Шурік, ето жє нє наш мєтод", але "à la guerre comme à la guerre", та й філософська різниця з показом трупів індивідуально (що вже і так робиться) є мінімальною, якщо вона взагалі є.