Зараз кожна гармата важлива. Потім дамо оцінки. Зараз треба зброю виготовляти, купувати, просити, позичати, ремонтувати, навіть красти, якщо є де. А прийняти протокольного штнаймнаєра, про якого забудуть за 24 години, сам бог велів. Не можна зараз в позу ставати. Не можна порівнювати з предвоєнним часом.
Чесно кажучи не менш важливо подавати й дотримуватися чіткої лінії щодо контактів з кацапами. Саме для того, щоб ні в кого насамперед на Заході не виникало думки, що можливе таке майбутнє де ми з пахомами замиримося та будемо жити-не тужити, хреста там спільно нести (за задумкою Папи Римського) й обійматися.
Щоб на Макрона після заяви про "братські народи" дивилися як на повного дебіла.
Бо політика формується відповідно до картини світу. Те що ми бачили 30 років - це картина де з кацапами можна мати справу, а нас не існує / якщо існуємо, то все одно нас можна ні про що не питати бо побратаємося та будемо смоктати кацапам прутня.
Нам життєво необхідна інша картина світу, й це напряму впливає на гармати.