А я вивіз до Польщі тільки невістку з двома дітками, син наполіг, навіть дружина після перенесеного в грудні інсульту не захотіла їхати.
Каже, що Польща не гумова і займати місце якоїсь мами з дітками підло.
А син, брат невістки, племінник у збройних силах, в перший день побігли до воєнкомату, а мене з донькою не взяли, на жаль, звеліли сидіти в резерві тероборони і чекати дзвінка.
Мабуть так вони ввічливо накуй послали нас, щоб не плуталися під ногами.
Працюємо, потроху допомогаємо волонтерам...
Найстрашніше чекати звісток від своїх хлопців з передка, легше самому б там бути...