Український борщ (той, що нині -класичний:
з буряком, капустою тощо. а не той "протоборщ",
що нібито готували з борщівника)
отже, український борщ зажив слави в срср та ррфср (зокрема),
завдяки кулінарному радянському бестселлеру – книзі Анастаса Мікояна
"Книга о вкусной и здоровой пище".
Загальний тираж книги з 1952 по 1999 рік
(за винятком видань 1939—1948 років) с
тановив близько 8 мільйонів примірників.
ПротоборщНайдавніший рецепт,
схожий на борщ 3 роки тому було відтворено з вавилонських клинописних табличок під час події «An Appetite for the Past». Подія відбувалася на базі НюЙоркського Університету (NYU’s Institute for the Study of the Ancient World and Department of Nutrition and Food Studies).
Щодо поширення "протоборщу" (НЕ бурякового), то перші згадки, це 16-те - поч. 17 століття, насамперед - Київ, а також терени колишнього Великого князівства Литовського, Руського, Жемайтійського та Речі Посполитої, та звісно - українські етнічні терени.
Перші рецепти борщу, але без буряку,
були записані поляками на польських та українських етнічних територіях у 16-17 століттях.
Одна з
найперших згадок про український борщ, як про страву, поширену серед населення, міститься в щоденнику німецького купця Мартіна Грюневега, що відвідав Київ у жовтні 1584 року. Після того, як Грюневег досяг річки Борщагівка на околицях Києва 17 жовтня 1584 року, він записав у своєму щоденнику місцеву легенду, що йому розповіли місцеві жителі, - що річку назвали Борщагівкою тому, що тут у минулому був ринок борщів. Він записав у свій щоденник:
«Русини знають, яким потужним містом був Київ і те, що він був столицею їхніх князів...
вони ще кажуть, що ця річка (Борщагівка) отримала таку назву, бо на місці нашого нічлігу, був Борщовий торг.
І хоча це місце було так само далеко від міста, як і тепер, воно могло називатися Борщів площею чи торгом, незалежно від того, там торгували борщем.
До того ж русини рідко чи швидше ніколи не купують борщу, а кожен робить його у себе вдома, бо це їхня щоденна їжа та й питво».
А що ж коїлося в ті часи на теренах "великоросів"?
- У книзі "Домострой" (16 ст.) була записана рекомендація вирощувати рослину борщівник (яку вони називали словом "борщ"):
«у забора, вокруг всего сада, где растет крапива насеять борщ» і готувати з нього навесні юшку, і нагадування читачеві:
«Ради Господа, поделись им с нуждающимися»..
Найцікавіший момент з історією "борщу" в цей час у московитів, згідно з їхніми джерелами, що слово "борщ" у них мало значення - вид їстівної рослини та не мало такого значення - страва "борщ":
Словарь русского языка XI-XVII вв. Выпуск 01. А-Б Бархударов С.Г. (гл. ред.).
М.: Наука, 1975. — с. 301.
https://archive.org/details/XIXVII.1V/page/n301/mode/1up?view=theater
