Транзит вже втрачено. Із цього треба виходити і будувати стратегію розвитку. Задача країни не зберегти трубу як таку, а заробляти гроші і забезпечити газом промисловість, яка його потребує. Там, де можна відмовитися від газу, треба відмовитись. Із такими цінами на газ це можна буде зробити легше, ніж раніше. Там, де неможливо відмовитися, треба, хоча б, труби утеплювати, а найкраще міняти технології. Це все дорого коштує і веде до втрати зацікавленими особами можливості класти собі до кишені надприбутки від газових спекуляцій.
Проблема в тому, що віслюки мають інші задачі. Тому, чекаю, матимемо подальшу виставу із блазенськими кривляннями, грізними-прегрізними погрозами наказати йоббіків, вимолюванням в ЄС преференцій, триндінням про усе і ні про що, і, в решту решт погодженням на запуск ПП-2 (бо що ж робити, коли вже нічого не поробиш!) в обмін на обіцянки, які ніколи не справдяться, і подальшим загоном країни у боргову яму і повною втратою контролю над усім.