На форумі розпочато дуже інтелектуальну дискусію, яка межує на грані клінічного здоров"я і переходу в той чи в інший психо-неврологічний розлад, який невідворотно змінює світосприйняття в цілому, майже спотворює розуміння загальної "картини світу" і об"єктивну оцінку більшости різних осіб навколо.
І в цьому нема нічого дивного, бо ТС зараз переживає нелегкі морально-психологічні потрясіння, які й мають свої наочні відображення на даному ресурсі. Час від часу вони носять нав"язливий характер і трансформуються в формат, який часто за межами загальнолюдської пристойності ( і клінічного здоров"я в т.ч.).
Коли людина пребуває в такому "пограничному стані", то в період міжсезоння (особливо навесні) такі прояви ще й посилюються.
Тим не менше, якщо вже така високоінтелектуальна тема започаткована, то вона повинна мати продовження й розвиток в не менш інтелектуальних постах.
----------------------------------------
Весною снег в полях гниет,
Красиво трактор утопает,
Корова жалобно ревет,
Ей грязь в коровнике мешает.
Деревья голые стоят,
Глядишь,одно уже упало.
Друг друга бабы матерят
И на душе светлее стало...
Летают клином журавли,
Два дня подряд,уже достали...
А из оттаявшей земли
Два трупа внешность показали.
Люблю тебя, Россия- Русь!
Тебя все славили веками.
В пруду плывет домашний гусь,
И мальчик синий,вверх коньками...
Чистейший воздух тут и там,
Воняет жутким перегаром...
В полях прошел пастух Иван
И навонял своим угаром...
Уж птицы начали свистеть,
Ментов в округе заглушили...
В лесу со сна орет медведь,
Ему берлогу подпалили...
Чу! В поле страус пробежал...
А он-то здесь откуда взялся?!?
Пастух обратно проползал...
Однако ж здорово нажрался...
Из берегов ушла река
И пол-деревни затопила.
В окне избы торчит рука:
Бревном кого-то задавило...
Летит со свистом паровоз,
И слышно пассажиров крики...
Летит красиво...под откос-
Там стрелочник шутник великий.
Тебя, Россия,буду петь!
Твои луга - полны навоза!
(В берлоге догорел медведь...
Дымил не хуже паровоза...)
Но все!Уже пора кончать...
Сии душевные куплеты.
Весну оставлю воспевать
И буду ждать начала лета...