Кравчук і Фокін - ніхто!
Тітушки , дідушкі хуйла.
https://zbruc.eu/node/99919Розпорядження Президента України № 424 / 2020-рп «Про представника України у Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації в Донецькій і Луганській областях» у пункті другому визначає: «Уповноважити Президента України у 1991 — 1994 роках КРАВЧУКА Леоніда Макаровича представляти Україну у Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації в Донецькій і Луганській областях. Л. Кравчук здійснює діяльність, що передбачена цим Розпорядженням, на громадських засадах».
Я підкреслив заключне формулювання зі зрозумілих причин. На громадських засадах?! Тобто виходить, що Кравчук, а з ним і Фокін – всього лише своєрідні громадські активісти, «представники громадськості»? І вони апріорі не мають права виступати від імені держави? Чи якийсь правник пояснить їм тепер, що вони, власне кажучи, ніхто? Ну щонайбільше – т. зв. «моральні авторитети», але й це радше для тих, кого в нас тепер сором’язливо називають «другою стороною».
Й до чого тут вельми відповідальне слово «уповноважити»?
Або таке: якщо між указом та розпорядженням одного й того ж президента, підписаними ним одного й того ж дня, є така помітна розбіжність, то що сильніше – указ чи розпорядження? Чому вірити, а чому ні? І з якою метою в розпорядженні наголошується «на громадських засадах», а в указі замовчується? Що тут леґітимне, а що – таємна дипломатія? А може, йдеться винятково про недбальство і тупість?
Іншими словами: Кравчук у нас тепер на державній посаді чи ні? Чи посада в нього державна, а засади громадські?
Отакі-от казуїстичні головоломки. Тож я вже й не надто заглиблююся в Закон України «Про очищення влади» (здається, ще не скасований), що прямо забороняє будь-яку державну діяльність зокрема й особам, які «були обрані і працювали на керівних посадах Комуністичної партії Радянського Союзу, Комуністичної партії України, Комуністичної партії іншої союзної республіки колишнього СРСР, починаючи з посади секретаря районного комітету і вище».