Українська преса. новини. 100 років.

[irpin]

Исправникъ не разрѣшилъ г. Б. изъ Хорола напечатать плакатъ такого содержанія:

«Старовинні речі: килими, рушники, плахти, пояси, вишивки і сорочки, зібрані в Хоролі і його околиці».

Палакатъ этотъ предназначался для сельскохозяйственной выставки въ селѣ Семеновкѣ. Мотивъ неразрѣшенія напечатать плакатъ въ такомъ видѣ— непониманіе того, что тамъ написано. Исправникъ здѣсь изъ «землячковъ»...

[irpin]

Изъ Миргорода сообщаютъ въ ту же газету о томъ, что въ мужской гимназіи начальство повѣсило такого рода плакатъ:
«Въ стѣнахъ гимназіи строго воспрещается воспитанникамъ говорить на малорусской рѣчи».

[irpin]

Блюстители «чистоты» русскаго языка.
Звенигородская уѣздная земская управа отказалась распространять среди крестьянскаго населенія высланныя ей кіевской губернской земской управой для безплатной раздачи брошюры извѣстнаго на Украинѣ популяризатора Е.X.Чекаленка «Розмови про сельске хазяйство». Свой отказъ управа мотивируетъ тѣмъ, что брошюра де написана «на искаженномъ русскомъ языкѣ» и мало понятна крестьянамъ.

[irpin]

Лекція объ Украинѣ въ Лондонѣ.
Въ лондонскомъ клубѣ „Nobodies* Джорджъ Раффаловичъ въ срединѣ сентября прочелъ лекцію о современной Украинѣ.
На лекціи присутствовало около полуторасто душъ. Публика живо заинтересовалась темой лекціи и предлагала лектору много вопросовъ. Лекція была иллюстрирована волшебнымъ фонаремъ и граммофономъ, всевозможные рисунки и портреты, относившіеся къ темѣ лекціи, были демонстрированы передъ аудиторіей, а также было пропѣто нѣсколько лучшихъ украинскихъ пѣсенъ.

[irpin]

"Peasant art in Russia". Special autumn number of „The Studio“. 1912.
London, Paris, New-York.

Проклятая историческая судьба украинскаго народа давно изгладила въ Европѣ память о немъ какъ о самостоятельной націи . В слѣдствіе этого очень часто плоды украинскаго народнаго генія становятся извѣстными широкой европейской публикѣ въ качествѣ произведеній русской или польской культуры.

[irpin]

Медицинская секція Украинскаго Научнаго Общества въ Кіевѣ выпустила на-дняхъ 2-й томъ своихъ трудовъ.
Содержаніе этого тома слѣдующее:
„Клиничний причинок до пізнання впливу крови перед сітківку (Haemorrhagla praeretinals) з малюнками. Д-ра
Михайла Коса.

[irpin]

Украинскій географическій атласъ, составленный проф. Мир. Кордубой, вышелъ недавно въ Коломыѣ (Галиція). Въ атласѣ 24 основныхъ карты и 11 вспомогательныхъ.

[irpin]

Журнал „Світло" виходить з сентибря. Передплата на рік 4карб. На пів року 2карб.50к. За кордон 5карб.
Передплата приймається в конторі „СВІТЛА", у Київі, В.-Володимирська,93

[irpin]

  от конкретно ця реклама, з одного й того ж журналу. як і всі попередні.

але подивіться, як воно панисано, та легко читається!
ніяких "ятєй" - навпаки, дуже сучасно, ніби це не 1912р, а 2019р:

ВІНОК — Перша читанка для дітей молодшого віку. Уложив О.Білоусенко. Видання друге, із 116 малюнками, 512 сторін.
І. Серед маленьких дітей.— II. Що живе на світі.—III. Що росте.—ІV. Од льоду до льоду.—V. Серед людей
(Розум.— Праця.—Правда, рівність, братерство.— Рідне).— VІ. Бог і люде
Ціна 1р. 20коп.

[irpin]

чи цікаво комусь?
я тут передивляюся в архівах дещо, поки порядок наводжу. можу інколи підкидати цікавини.

[RG]

Пиши, нормально 

[irpin]

Въ чешскомъ „Саs’ѣ " (издается въ Прагѣ) напечатана обстоятельная статья "Ukrajina" (№ 220, 258, 260).
Авторъ сжато излагаетъ исторію Украины и характеризуетъ главнѣйшія теченія въ современномъ украинскомъ обществѣ.

[irpin]

Въ октябрьской книжкѣ нѣмецкаго журнала "Die Weltklorres pondenz" (издается въ Вѣнѣ) напечатана статья Богдана Заклынськаго "Aus dem karpather gebierge".
Авторъ въ началѣ статьи сообщаетъ краткія свѣдѣнія объ Украинѣ, останавливаясь потомъ на на жизни гуцуловъ (украинскихъ карпатскихъ горцевъ), ихъ бытѣ, обычаяхъ и т.д. Статья иллюстрирована тремя фотографіями.

[Outlander]

чи цікаво комусь?
я тут передивляюся в архівах дещо, поки порядок наводжу. можу інколи підкидати цікавини.

Мені цікаво. 

[irpin]

зверніть увагу. полемічна стаття про літературу (нагадую, це 1912-й рік), але хто бере участь?
здрастуйте, сімон васильович! доброго вечора! 

Очередная задача украинской печати заключается въ осуществленіи періодическихъ съѣздовъ ея дѣятелей съ постепенно расширяемой и детализируемой программою.
Докладъ А. Ф. Саликовскаго вызвалъ оживленный обмѣнъ мнѣній, въ которомъ приняли участіе проф. Ѳ.Е.Коршъ, С.В.Петлюра и др.

[irpin]

карти - моя таємна любов і захоплення:

На одной изъ картъ, въ числѣ "Urbes majores Ucrainae" находимъ— Leopolis (Luwow seu Lemberg), Kaminec, Braclaw et Perewolotzna; а въ числѣ urbes minores— Кіуоva, Kudack, Pultava, Baturyn.
Кіевская академія также обозначена на картахъ. Нѣкоторыя карты слѣдуютъ украинскому произношенію названій,— напр.,
Les Cosaąues Zaporiski.

[irpin]

"Автономная" Черниговщина.
Въ объединенный комитетъ по сооруженію памятника Т.Г.Шевченку поступило нѣсколько подписныхъ листовъ съ надписью о томъ, что сборъ пожертвованій по Черниговской губерніи воспрещенъ администраціей. Поэтому поводу комитетъ запросилъ черниговскаго губернатора.

[irpin]

какая разніца на каком язикє!    пам'ятаєте?

За «мазепинскія» книжки.
И зъ Глинска (Полтавщина) сообщаютъ въ «Раду» (№ 215) о закрытіи губернаторомъ публичной библіотеки, какъ «угрожающей государственному порядку и общественной безопасности». Эта «угроза» состояла въ томъ (корреспондентъ добавляетъ осторожно «мабуть»), что въ библіотекѣ было около десяти маленькихъ копѣечныхъ украинскихъ брошюрокъ.

[irpin]

коли слідучого разу буду їхать через Роки́тне - зніму кашкета.  там виставки проходили! там відзначали літературних видавців окремими нагородами! #зуммазійтимона

Награда издательству.
Украинскому издательству «Рілля» присужденъ на рокитнянской сельсхозяйственной выставкѣ похвальный листъ за литературу по сельском у хозяйству.
Издательство «Рилля» должно благодарить Провидѣніе, что рокитнянская сельскохозяйственная выставка происходила внѣ сферы вліянія на нее звенигородскихъ земцевъ, столь недоброжелательно относящихся къ литературѣ «на искаженномъ русскомъ языкѣ».

[irpin]

  ну, і стариє песні о главном:

"Освободиться отъ мнѣній, изрѣдка считаемыхъ нами за истину, не каждый въ состояніи",—
говоритъ большой знатокъ человѣческой психологіи, Рене Декартъ.

Русскіе "издавна" считали, что "хохлы" — "вѣтвь" русскаго народа. Объ этомъ ихъ училъ Иловайскій, объ этомъ они читали въ газетахъ — даже либеральныхъ, въ этомъ отчасти, къ сожалѣнію, убѣждали ихъ и сами "хохлы", не всегда съ достаточною ясностью подчеркивающіе свою національную особенность.

Что удивительнаго, если они теперь не желаютъ пріучиться къ иной мысли?

[irpin]

всім дякую, бо підтримали мене у цьому питанні.  я це все читав давно, але встиг і забутися вже. інколи вражає співпадіння сюжетів і життєвих історій з сьогоденням.
якщо буде час - іншим разом повернуся до антикваріату. бувайте здорові!

[leonpod]

Чекаємо на повернення з цікавинками!

[irpin]

  до речі, згаданий вище мирон кордуба, був досить відомим діячем в Буковинському краї.
ось ще, наприклад, його виступ в Чернівцях:

Перший бесідник проф.[есор] д-р М. Кордуба виказав у своїм одно-годиннім викладі: «Мир осередних держав з Україною і з’єдиненє з нею Холмщини і Підляша» історичними та статистичними датами неслушність всяких жадань поляків до сих прастарих українських земель."

і далі, він же і там же, про ситуацію, коли про Україну домовляються без України:

Головно підніс, що вже самі поляки з  «Надвислянського краю» знали дуже добре національний склад Холмщини і Підляша, коли в 1907р. в тайнім договорі з президентом міністрів ґрафом Столипіним, а 1912 року, в явнім проторгували Холмщину, хоч не свою землю, російському царському правительству в заміну за деякі малі уступки в справах автономії російської Польщі.
До того поляки ще зобовязались вести, підпирати та ширити всякими средствами москвофільство в Галичині.

схоже?

[irpin]

  свято на селі було:

1918р., травня,7.  Чорнавка.

Повідомлення про проведення свята
Воскресіння України в с.Чорнавка

У великодний вівторок 7/5 1918 відсвяткувала шкільна молодіж при співу части громадян і  представителів війська величаве свято Воскресеня України.
Вже рано вранці того дня розбрилась дітвораі старша молодь по огородах, в поле, і до ліса, щоб як слід прибрати в зелень і цвіти святочну шк.[ільну] кімнату.
Вже о 8 год.[ині] рано була саля гарно прибрана цвітами, синьо-жовтими прапорцями і портретами народнього пророка Тараса Шевченка і колишніх славних укр.[аїнських] гетьманів.

[irpin]

  а ось про церкву і про те, при чому тут політика і всьоравнонакакомязікє!
бідкаються буковинці, після того, як предстоятеля галицької церкви відпралено до заслання (уявіть собі в голові мапу, щоби розуміти написане):

Чи можлива є та єдність і у нас на Буковині в православній церкві при теперішних обставинах?
Князь галицької уніятської церкви — це вірний син свого народа, який пішов на засланє московське, не хотячи відцуратися свого народа.
Він став приміром для свого священства, яке ступало його слідами.
А в нас?
Князь церкви чужий більшости своїх вірних по національности, ба що більше, він оказався завзятим ворогом своїх вірних, ворогом українського народу на Буковині.
Тоді як князь галицької церкви опинився на російськім вигнаню остаючи вірним своїм переконаням, свому народови і державі, буковинський князь церкви завзивав своє священство «аби молилося за російського царя і воїнство його».
Тому в нас єдности між священством а єпископом на могло бути і доти не буде, доки ми не будемо мати своєї української, православної диєцезії на Буковині і свого українського владики-єпископа.

«Буковина» (Відень).—1918.— 3 травня.

[irpin]

у мене десь є ще цікава ужгородська газета тридцятих років, але там нарізки картинок треба робити. пдф не дуже якісний, розпізнавати важкувато.
пошукать? чи вже досить?   

[Надин]

пошукать

[Geo]

 

[irpin]

  взагалі то література наприкінці 19 сторічча жевріла, але інколи відчай авторів преходив до траги-комічних наслідків.
наприклад, так пише Олександр Кониський про спроби рецензувати свої твори, наприклад, для того щоби спромогтися надрукувати роман "Швачка":

.. цензор Рафальський пише, що в усіх рукописах моїх «проводится идея политического обособления Украины и с особенною рельефностью выражается желание автора поселить рознь между малороссами и великороссами».
 
Мало бути ідіотом, мало бути падлюкою, щоб виводити отаке, як вивів Рафальський.
Отже, коли прохаю, щоб перевірити через знатців, мені відказують: «Ми й самі розуміємо українську мову», а коли я подаю свої друковані праці, приміром «Спомини про Костомарова» (ч. 44 і 50 «Діла», цього року), де я прямо відкидаю ідею сепаратизму, не приймають цього і кажуть:

– «Это на иностранном языке, которого мы не понимаем…».

[irpin]

   а ось дивіться, як виглядала корупція сто сорок років тому (з відкатами, незважаючи на "прозорро"):

Характерну річ почув сьогодні:
Київський голова Толлі (з греків) всякими неправдами придбав собі за 200 чи 300 т[исяч] історичне, добре відоме містечко Вишневець, що коштує певних 2 мільйони. Щоб продаж була затверджена, він видав ще на хабарі 200 т[исяч] і ставши власником Вишневця, запродав в цьому році якомусь англійському товариству одного лісу руб[лів] на 900 т[исяч]. От як у нас купують з прилюдних торгів. Мабуть і самому Толлі стало ніяково від такої купівлі, щоб заспокоїти совість і спокутувати гріх, він жертвує 60 т[исяч] на будівлю в Києві нової церкви і 100 т[исяч] на дом Кирилла і Мефодія; тільки з такою умовою, аби старший в його роді – поки рід не переведеться – був за куратора того дому і вважався в чині генерала. Чи згодиться то на це уряд в Петербурзі?.. Але тут все характерно і відповідно сучасному стану російської суспільності!.. Бери – та ділись…

XII. 13. // 84

нічого не нагадує?