Вибори бувають тільки двох типів.
1. По списках, так як було в 2006 і 2007 роках.
трмін "закриті списки" - від лукавого, в Україні такого ніколи не було!!!!!!!!!!!!!
Закриті колись хотів Губський, щоб весь партійний список був би обнародуваний тільки після закриття виборчих дільниць.
А так - списки відкриті, там відоме кожне ім"я від 1 до 225-го. Варто тільки зобов"язати партії перед виборами давати більше інформації про кожного включеного в список.
То де закритість списків 
??2. По округах. так було в 1990, 1994 роках. в 1998 і 2002 роках були змішані, тобто 50% по округах, 50% по парт. списках.
Але є цікавий варіант, який наші депутати Дуже неохочуть навіть обговорюватиВибори по багатомандатних округах. Це коли в окрузі обирається не 1, а 2, або 3, або 4, або навіть 5 депутатів. Всі хто посів перші місця - стають депутатами і не треба тоді ніякий другий тур. Хоча 5 - забагато, а от 3 від округу - було б нормально. Тобто, всі хто посів 1, 2, 3 місця стають рівнозначними депутатами від даного округу.
Уявіть собі, 450 депутатів, країна ділиться на 150 округів і в результ. майже на кожному окрузі буде 3 депутати від найбільш впливових українських партій.
Або змішаним способом: 225 депутатів обирається по парт. списках як зараз, а 225 депутатів по 75 округах, на які розподіляється країна, по три дупутати від кожного округу.
Коли в маротарці обирається 1 депутат, то як правили % 45 голосів втрачається. А коли б обиралися б 3 - то втратилось би тільки 10-15% голосів виборців, які віддали їх за 4,5-го і т.д. кандидадата.
Повторюю, мав я колись бесіду на цю тему з депутатом Донієм, так він сказав, що цю схему не підтримають( розмова була у вересні 2010 р.).
А от що таке по округах за відкритими списками? Це чорзна що. Це можна набрати в окрузі 70-80%, але не одержати мандат, бо партія могла не пройти бар"єр.
В ідеалі система за відкр. списками - це звичайна мажоритарка.
Але манюпаси думати й аналізувати не здатні. Тому політики й лукавлять.
