Якщо не скиздять все, що можна.
Брюссель – Колективна оборона НАТО нині, на тлі російської агресії, стала особливо актуальною. У вівторок на зустрічі міністрів закордонних справ держав, що входять до цього військово-політичного союзу, ще раз підтвердили неухильну підтримку України та визначили деякі шляхи поглиблення військової співпраці. Дипломати також домовилися щодо заходів, які дадуть зрозуміти кожному агресору, що будь-яка загроза державам НАТО приречена на поразку.
Чого Україна наразі чекає від НАТО? Голова зовнішньополітичного відомства Андрій Дещиця пояснює, що головне – це підтримка територіальної цілісності, тиск на Росію, яка своїм вторгненням та анексією Криму порушує міжнародне право, а також стримування Москви від подальшого втручання у внутрішні справи України. Щодо практичних кроків співробітництва із Північноатлантичним альянсом, то Київ склав список військово-технічного обладнання, який вже розглядають міністерства оборони країн НАТО.
«Мова йде про різного роду військову форму, допомогу із радарами, облаштуванням кордонів і так далі, – пояснює український міністр. – Це не обов’язково пряма військова допомога. НАТО має програми, розраховані на науково-технічну та військово-технічну співпрацю, на соціальні потреби, питання облаштування військовослужбовців».
Трохи згодом НАТО, на рівні голів зовнішньополітичних відомств, привітавши
хоробрість, дисципліну та стриманість українських Збройних сил перед російськими провокаціями, вирішили поглибити з ними співробітництво, зокрема, через програми, згадані українським міністром.
Реформи Збройних сил здійснять за натовськими зразками
«НАТО та Україна інтенсифікують просування реформ української системи оборони й програм підвищення кваліфікації військових. Союз НАТО посилить Офіс зв’язку НАТО в Києві, надіславши додаткових експертів», – йдеться у заяві, оприлюдненій по закінченні засідання Комісії Україна-НАТО.
«Ми інтенсифікували наші зусилля для проведення українських оборонних реформ, щоб зробити Збройні сили більш професійними та ефективними. Ми надамо поради щодо захисту української стратегічної інфраструктури. Водночас, ми вирішили припинити всю практичну та цивільну співпрацю з Росією», – додав зі свого боку керівник Північноатлантичного союзу Андерс Фоґ Расмуссен.
Країни Балтії та Східної Європи, що належать до союзу НАТО, після вторгнення Росії й відокремлення Криму систематично висловлюють занепокоєння щодо гарантій своєї безпеки та оборони перед загрозою з боку Росії. Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський каже, що «дуже важливо, щоб всі члени НАТО користувалися однаковим рівнем безпеки».
«Польща вже 15 років є членом цього союзу, але ми маємо тільки одну постійну інституцію НАТО – координаційний військово-тренувальний центр. Тож так, ми були б раді більш широкій присутності НАТО у Польщі», – додав Радослав Сікорський.
Слід бути готовими до будь-якого сценарію – Дещиця
Тим часом, в умовах нинішнього зосередження російських військ біля українських кордонів та їх можливого вторгнення на територію континентальної України, голова українського зовнішньополітичного відомства Андрій Дещиця каже, що треба бути готовими до всього.
«Ми повинні бути готовими до будь-якого сценарію. Тим часом, наша позиція незмінна: ми хочемо вирішити цей конфлікт мирним шляхом із використанням всіх можливих дипломатичних механізмів», – зазначив голова української дипломатії.
http://www.radiosvoboda.org/content/article/25317601.html
