Раніше санкції проти Лукашенка вже запровадили ЄС, США, Канада, Велика Британія та інші країни, проте Україна приєдналася до цього списку персонально щодо нього лише тепер.
Я поцікавився, а коли?
Ось хронологія того, коли та хто вводив обмеження проти Лукашенка особисто та його режиму:
1. Перші хвилі (2020 рік — протести та репресії)
Після сфальсифікованих виборів у серпні 2020 року міжнародна спільнота зреагувала майже миттєво:
Балтійські країни (Литва, Латвія, Естонія): 31 серпня 2020 року. Вони стали першими у світі, хто ввів заборону на в’їзд для Лукашенка та 29 білоруських чиновників.
Велика Британія та Канада: 29 вересня 2020 року. Запровадили санкції (замороження активів та заборона в’їзду) у межах режиму захисту прав людини.
Європейський Союз: 6 листопада 2020 року. ЄС офіційно вніс Лукашенка до «чорного списку». До цього (у жовтні) були введені санкції проти його оточення, але самого диктатора додали пізніше, щоб залишити «вікно для діалогу», яке він врешті закрив.
США: 23 грудня 2020 року. Міністерство фінансів США ввело обмеження проти ЦВК та силових структур, а персональні санкції проти Лукашенка були посилені та актуалізовані згідно з Актом про демократію в Білорусі.
2. Реакція на інцидент із літаком Ryanair (2021 рік)
Після примусової посадки цивільного літака для арешту журналіста Романа Протасевича:
Червень 2021 року: ЄС, США, Канада та Британія синхронно ввели секторальні санкції. Це вдарило по експорту калійних добрив, нафтопродуктів та тютюновій галузі. Білоруським авіакомпаніям заборонили польоти над ЄС.
3. Повномасштабне вторгнення (2022 рік)
Через використання території Білорусі як плацдарму для нападу на Київ:
Лютий-березень 2022 року: Нова хвиля санкцій від США, ЄС та Японії. Обмеження стали майже такими ж жорсткими, як проти Росії: санкції проти банків (відключення від SWIFT), заборона на експорт технологій подвійного призначення.
Чому Україна чекала до 2026 року?
До сьогоднішнього рішення українська влада дотримувалася стратегії «непровокування».
Дипломатичний канал: Офіційний Київ намагався тримати Білорусь відкритою для переговорів щодо повернення полонених та дітей.
Економічна залежність: Україна тривалий час залежала від білоруських ПММ (палива) та електроенергії, тому розрив відносин відбувався поступово.
Військовий стримуючий фактор: Існувало сподівання, що відсутність персональних санкцій проти Лукашенка може бути аргументом для того, щоб білоруська армія не вступала у війну безпосередньо.
Цікавий факт: Швейцарія, яка зазвичай дотримується нейтралітету, запровадила санкції проти Лукашенка ще 11 грудня 2020 року.
