Україна з 2024 року атакує російські дронопорти. Чому ж ми досі не знищили місця, звідки запускають дрони? Розбір "Оборонки" разом із GEOINT-проєктом "Кіберборошно" та OSINT-аналітиком "Dnipro Osint (Гарбуз)".
Передані росії восени 2022 року іранські "Шахеди" вже були готовими до застосування. Єдине, що їм було потрібно — інфраструктура, з якої вони зможуть злітати.
Першими майданчиками для запуску стали військові аеродроми — зі зручною інфраструктурою та достатньою охороною.
Насамперед в окупованому Криму, а також у прикордонних Брянській та Курській областях.
Згодом для запуску "Шахедів" почали використовувати не лише аеродроми, а й інші позиції, зокрема район Балаклави.
Так росіяни отримали можливість запускати десятки дронів щотижня.
Коли росіяни отримали технологію виробництва "Шахедів", наявної інфраструктури аеродромів стало бракувати.
російські "Герані" потрібно було не лише запускати, а й обслуговувати. Дрони треба було десь збирати, зберігати, перевіряти та готувати до вильоту.
Тому паралельно із запуском виробництва "Гераней" росіяни почали готувати великі дронопорти, здатні запускати за добу сотні дронів.
Найвідоміший із них — Цимбулово в Орловській області, за 180 км від кордону з Україною. росіяни називають це місце "найбільшим дронопортом на світі" — площа об'єкта становить 5 км².
"Алабуга" почала будівництво цього майданчика у серпні 2024 року, а вже у лютому 2025 року основні об'єкти були побудовані.
Кожен дронопорт — це не лише інфраструктура для запуску БпЛА, сотні ангарів і гаражів й десятки підземних сховищ пального.
А й допоміжна інфраструктура: сонячні панелі, дизель-генератори, радіотехнічне та навігаційне обладнання для керування дронами, системи ППО та РЕБ.
Кожен з об'єктів розташований на відстані одне від одного, а також має земляні насипи. Дронопорти будували з розумінням, що по них будуть бити.
Тому росіянам потрібно було зробити так, щоб знищити такий об'єкт можна було хіба що прямими бомбардуваннями.
Інший відомий дронопорт розташований на території знищеного Донецького аеропорту (ДАП).
Хоча ДАП і перебуває у 50 км від фронту, росіяни побудували там гаражі та пускові установки для дронів, звідки запускають їх по прифронтових територіях та тилу.
Решта дронопортів, з яких запускають до 95% дронів, базуються у Брянській, Ростовській, Смоленській, Орловській областях, а також у Краснодарському краї та Криму.
Окрім них, існують також дослідницькі дронопорти для тестових польотів.
"росіяни побудували дронопорти так, щоб зробити їхнє ураження максимально невигідними для СОУ.
Склади бойових частин та палива заховані під бетоном і землею, звичайні БпЛА не можуть їх пробити, а якщо і пробивають, то детонація відбувається всередині, не даючи уламкам розлетітись на інші склади та викликати ланцюгову детонацію.
Якщо якісь об'єкти й знищуються, то їх можна відносно швидко і дешево відновити.
На прикладі ДАП ми бачимо, росіяни навіть там попри постійні удари адаптуються та розширюють дронопорт", — говорить "Гарбуз".
Атаки по дронопортах, пускових установках дронів та складах комплектуючих тривають з 2024 року, і не припиняються, попри складність ураження таких об’єктів.
Однак першочерговою метою Сили оборони України вважають порушення спроможності ворога запускати дрони та ліквідацію ворожих операторів БпЛА, сказав журналістам офіцер 1 Окремого центру СБС на псевдо "Фалько".
"Завдяки цьому порушується і загальна координація дій і злагодженість підрозділів.
З іншого боку нашим же підрозділам ППО набагато простіше збивати засоби, які летять, бо їх загалом менше", — пояснює він.
🚀Підтримати🤝_✅✅_🤝
🚀Приєднатися до ZN.UA
