Іншими словами, є не тільки умовна Україна у вакуумі, але ще й Корея у вакуумі.
На ці дві країни не впливає нічого поза їх меж.
Над цими країнами є небо, інколи зі хмарами. Стоять обидві країни на землі, але іноді бува що пісок або камінюка. Подекуди трапляється вода.
Як в Україні, так і в Кореї існує зміна дня та ночі, а також є пори року.
Оскільки ці дві країни також схожі за тою ознакою, що в обох живуть люди з головами, дупами й (опціонально) руками та ногами, можна сміливо сказати, що якщо дія А приводить до наслідку Б в Кореї, то так буде й в Україні, й навпаки.
Зв'язок між дією та наслідком є лінійним та унікальним: одна дія призводить до одного наслідку, й більше ніщо на той наслідок не впливає.
Цільовий наслідок Б нам відомий - аби багато жилося.
Таким чином, задача зводиться до того, аби знайти таку дію А, яка призведе до наслідку Б.
Існує гіпотеза, що дія А це фіскальний відсоток приблизно на позначці 20.
Існує також критика гіпотези, яка зводиться до того, що мабуть не 20.