The Economist. Предметна стаття про донбаський фронт. Основні думки:
1. Лінія фронту в Україні похитнулася. Росіяни перебувають уже перед самими позиціями ЗСУ.
2. 80% росіян не виживають. Але 20% пробираються. Вони знають, що Україна не буде контратакувати, бо нема для цього людей, тому пролазять, де можуть.
3. Атака на логістичний центр Покровськ прискорився після Курської операції, яка нібито мала на меті зменшити тиск.
4. Росіяни перегруповуються вздовж ширшого фронту на північ і південь від Курахового – з метою оточити тамтешні українські сили.
5. Центр бойових дій перемістився до Українська і Галицинівки, за 15 км від Курахового.
6. Українські втрати – дуже значні. Підкріплення зі 100 недосвідчених піхотинців було одразу знищено за 3 дні. Ніхто не вцілів.
7. У 79-ій бригаді загинуло більше солдатів за останні місяці, ніж за попередні 2 роки.
8. Українська контратака зі застосуванням танків дещо відкинула росіян назад, але вони все ще зосереджені на контролі доріг, що ведуть до Покровська.
9. Головна дорога до Покровська перекрита. Доставка мінометів чи джавелінів займає мінімум пів дня. Евакуація поранених ускладнюється.
10. Артилерійська перевага росії 3:1, а на деяких ділянках 10:1.
11. Росіяни синхронізувала розвідувальні дрони з ударними безпілотниками, артилерією й авіацією. Все, що рухається і не захищене, знищується.
12. Тому танкісти тепер працюють як статичні артилерійські підрозділи, що діють із закритих позицій набагато далі від лінії фронту.
13. Україна повинна мати гнучкий підхід до утримання територій. Вона не може перемогти, змагаючись у кривавій бійні.