Тінь батька Гамлета
Віталій Портников
https://zbruc.eu/node/116440...Проте небезпеку Придністров'я він розумів і до недовгої війни на Дністрі. На початку 1990-х я приїхав до ще радянського Кишинева, щоб написати цикл статей «Молдова. Невідома сусідка», зустрітися з усіма політичними лідерами республіки і відвідати Придністров'я та Гагаузію. Я виявився першим українським журналістом, який цікавився молдовською політикою – так, ми були поруч, але спілкування в СРСР йшло «через Москву». Можливо, саме тому після великого інтерв'ю президент РСР Молдова Мірча Снєгур попросив мене затриматись і сам розпочав неформальну розмову про Придністров'я. Він запитав, чи я розумію, що Придністров'я у Молдові – пастка, спеціально створена Сталіним для того, щоб країна не могла стати незалежною, і зазначив, що і в Україні є такі пастки. І для того, щоб вижити, нам потрібно розв'язувати наші проблеми разом.
Вже у Києві я розповів про нашу розмову Леонідові Кравчуку, тоді вже Голові Верховної Ради УРСР. Кравчук відповів, що якщо Снєгур мав на увазі обмін територіями між республіками, то це справжнє божевілля, і нагадав мені про Карабах. Але зараз я думаю, що Снєгур зовсім не думав про перегляд кордонів. Він у своїй обережній манері намагався пояснити, що ми зможемо протистояти російській експансії та реваншизму лише разом. У лютому 2022 року, вже смертельно хворий, він повернеться до цієї думки в одному з останніх своїх інтерв'ю. Але ми практично ніколи не хотіли думати, що молдавські проблеми рано чи пізно стануть нашими. А співвітчизники Снєгура після придністровської війни десятиліттями шукали того, хто зміг би «правильно» домовитися з Москвою та закінчити конфлікт у своїй голові – теж знайоме.
Так він і став тінню батька Гамлета.
17.09.2023