Оце МАЙЖЕ... змусило мене подивитись оте Чудо Природи, пардон, Мистецтва.
Адже останнiй
ВIЙ був суто росiйським - з молодим
Л. Куравлевим (Хома) та
Н. Варлей (Паночка).
Та ось, любi друзi, подивився оте "Спiльне виробництво" Росii, Украiни, Великобратинii, Германii, Чехii i зрозумiв, що коли нема чого зимати, можна познущатися с класикiв, коли е така нагода.
В юностi я багато Гоголя чiтав - його оповiдання, п'еси, романи - то величезний кладезь культури та iсторii Украiни ХХVII ст.
Добре памятаю, який в мене був жах вiд гоголiвських чудовиськ, як чудово Микола Васильович розкрив образи бурсакiв, старих запорозьких казакiв того часу.
Здавалося - що заважало пану Степченко зробити суто Укр. картину, а нi фентезi за мовитами М. Гоголя?
Та, коли бюджет картини - майже
36 млн. долл., можна такий Голiвуд зробити, куди там той Америцi.
Та цього разу без Голiвудщiни... не обiшлося...
По-перше, що вразило - де саме автори блокбастера... знайшли такi краевиди?
Хто не бачiв - постановники перенесли основне дiйство або в Карпати або в якiсь лiси тайожного Сибiру, де мешкають дремучi старовiри, якi нiколи з лicу не виходили...
Козаки, якi, як не дивно, розмовляють на Рос. мовi... то взагалi якiсь клоуни, мова яких не вiдрiзняеться вiд радянськоi людини 70 рокiв, коли ще був СССР та все кiно... робилося виключно на Рос. мовi.
Нi якого натяку на Укр. iсторiю, окрiм чуба, хати та горiлки...
По-друге - в картинi Степченко... взагалi нема Гоголiвського духа, з його гумором, старовинними традицiями селян тоi пори.
Режисер вирiшив зробити такий собi вiнигрет - вiдправивши Укр. козакiв у сибiрьськi лiса й болота, мовляв, саме так воно тодi й було.
По-трете - розумiючi, що Укр. кiно не збере грошей навiть на титри, автори придумали цiкавий початок, де якийсь европейський картограф, якому нема чого робити... запрягае карету та iде на пошуки Гоголiвського Хутора, де, власно, розгортаються подii двогодинноi картини...
Дiйство пересування картографа... постiйно супроводжуеться мiстичною атомосферою Гоголiвсьоi Украiни...
Такби мовити, Украiна... то така собi тайга дремуча, де в лiсах вовки бiгають, а в старовинних церквах козаки золото ховають.
Звiсно, де золото, там сюжет перетворюеться в бойовик.
Та щось не пригадаю, щоб гоголiьский ВIЙ був бойовиком...
Хоча... - це ще квiточки...
Можливо, слiдуючiй шедевр буде ще кращiй.
Адже в Укр. мистецтвi стiльки творiв чекають своеi екранiзацi...
Тож... чекаймо нових сенсацiй.
Не зважаючi на те, що грошей для нац. кiно... досi немае.
