Vitalii Chepynoga
28 хв · Змінено ·
Ще про Францію…
Є в мене одна дуже добра подружка в Парижі. Скрипалька з Дніпропетровська. Ну працювала в турбізнесі в Парижі. Да, буває таке сплош і рядом… Працювала вона з російськими VIP-ами. В її оправданіє можу сказати, що це було задовго-задовго до війни…
І от, одного разу приїхав до Парижу дуже сильно крутий VIP з РАО “Газпром”. І поселився, понятноє дело в “George V” (Four Seasons), що на однойменній Avenue George V .
Це дуже консервативний і один з зайдорожчих готелів столиці Франції. Обичний с’ют там коштує в районі трьох штук євро за добу… На сніданок шістнадцять офіціантів в лівреях і лакірованих каблуках гордо приносять тобі варене яйце на срібному підносі врімьон якогось невинно убієнного Людовіка і діметром чотири метри… Я там колись снідав і сильно комплексував, бо розумів, що родословна уборщика цього готелю значно шляхетніша ніж моя… А потім до тебе підходить спеціально обучена штатна одиниця в якомусь царському золотому кафтані, щоб витягти пакетик чаю з твоєї кружки врімьон дєвственності Марія Антуанетти… І хочеться йому дать сто євро і попросить ізвінєнія за предоставлєні проблєми… Кожної миті там очікуєш, що зараз до тебе підійде якийсь дресірований павлін з арфою і предложить слабать пару увертюр з неізвєсного Моцарта… В общим, апетіту не було… Ну то, не важно… Це я так для общої атмосфери…
Ну, в общим, як ото часто буває, мсьє з “Газпрому” оказався поміркованим ізвращенцем, хоч і правильної орієнтації. Нашо воно йому в Парижі – непонятно. Думаю, що в Южному Бутово з цим проще і дешевше…
Ну, короче, замовив він моїй знайомій якийсь, так сказать, особенний секс-ескорт. То вона пішла в кіоск і купила спеціальний журнал з картінками і відповідними характеристиками та прайсами, бо раніше в неї такого опиту не було. А клієнт – всігда прав! … Полистали вони разом в номері готелю цей журнальчик, оцінили всю глибину падєнія человечеських нравов і вибрали партньоршу…
Після цього знайома набрала указаний номер телефона з готельного телефону і сказала приблизно таке: нам будь-ласка, на десять часов вечера оцю госпожу з пльоткою, наручниками і ножницями, в десантних сапогах і сарафані. І хай вона одягне оту розову лошадіну голову, а вже потом пофарбується в цвєт зебри, - а ні в коїм случає не наборот… Обезбалівающе нам не треба, ми себе й так хорошо чувствуєм… Ну, щось тіпа етого…
Але за прикрим збігом обставин, получилося так, що позванила вона не на фабрику ізвращеній, а на рум сервіс отелю Four Seasons… Там були сильно шокіровані, бо останній раз їм повідомляли щось подібне, коли казнили Людовіка Шіснадцятого на площі Конкорд в одна тисяча сімсот дев’яносто третьому году… І відповіли так: мадам, што ві сібє позволяєтє, - у нас тут прілічноє мєсто…
Потім вони виходили з готеля і довго-довго йшли через лоббі… А на них з прєзрєнієм дивилося кілька віков європейської цивілізації в виді обслуживающего персонала…
На щастя, клієнт з “Газпрома” нічого не пойняв і не взнав…
А моїй знакомій потім на рецепції тихо сказали: просьба к нам больше етого мсьє не прівозіть…
Так починалися санкції…