"За світло не плачу ні копійки"4
Коментувати
Вітрогенератор WG-2000 потужністи два кіловати повністю забезпечує потреби в електриці будинок або невелику ферму. За середньомісячної швидкості вітру три-шість метрів на секунду виробляє 370-910 кіловатів енергії, за швидкості шість-дев’ять метрів на секунду – 910-1070 кіловатів Фото: ФОТО з сайта
www.wsesvit.org.ua Фермер Володимир Шибицький установив вітроелектростанцію
— Тільки почав вирощувати фундук, зрозумів: без електрики не обійтися. Треба для освітлення, поливного насоса, телевізора і холодильника для робітників, — каже фермер 36-річний Володимир Шибицький. Він вирощує горіхи на полі за райцентром Ямпіль Вінницької області. — Дізнався, скільки коштує підвести на поле світло, і жахнувся. Почав шукати альтернативні варіанти.
Фермер установив на полі автономну вітрову електростанцію потужністю 7 кВт. Система з монтажем обійшлася у 50 тис. грн. Живить усі прилади.
— Обійшлась дорого, але тепер за світло не плачу ні копійки, — додає. — І не залежу ні від кого. З електрикою на полі можна повноцінно жити навіть узимку.
57-річний Петро Джугало із села Лучиці Сокальського району Львівщини шість років тому сам виготовив вітрову електростанцію.
— Робив не стільки для економії, як для душі, — розповідає. — Спочатку зварив турбіну. Взяв три 2-метрові листи бляхи, вигнув їх півциліндрами і приварив до труби. Турбіну поставив на вишку висотою 2,5 метра, пофарбував у кольори державного прапора, прикріпив шків. Ним турбіна крутить генератор від автобуса. Далі електрика подається на акумулятор, потім на інвертор і до розеток. Електрики дає небагато, але на освітлення хати вистачає. Особливу гордість відчуваю, коли в селі пропадає світло.
За останні 10 років у світі на 27% збільшилося виробництво енергії вітровими електростанціями. В Україні продають електростанції потужністю від 300 Вт до 20 кВт. Можуть забезпечувати потреби будинків, малих підприємств.
— Перед купівлею вітроелектростанції варто знати енергетичний потенціал території — середньодобову і середньомісячну швидкості вітру, інтенсивність, напрямок, — радить 39-річний Геннадій Захаренко, інженер компанії, що продає альтернативні джерела енергії. — Їх визначає портативна метеостанція. Таку можна купити за 10 тисяч гривень або орендувати за 400 гривень на місяць. Буває, показники такі, що вигідніше поставити сонячну електростанцію.
Найдешевша вітроелектростанція виробляє 12 кВт енергії на добу. Їх вистачає на цілодобову роботу телевізора, холодильника і трьох лампочок потужністю по 50 Вт.
— В Україні вітри не сильні, — каже інженер. — У середньостатистичній місцевості генератор працює на половину потужності. Якщо весь будинок постійно споживає 4–5 кіловат, то треба брати 10-кіловатну станцію. Електростанція — це не лише вітряк з генератором на щоглі. У систему входять блок акумуляторів, контролер, інвертор змінного струму.
Залежно від розміщення осі вітряка, вітрогенератори бувають вертикальні і горизонтальні. Останні — поширеніші.
10 метрів сягає діаметр трилопатевого гвинта вітрової електростанції потужністю 20 кВт. Важить 1100 кг, установлюють на щоглу заввишки 18 м. Для накопичення електроенергії підключають 60 гелевих акумуляторів.
16 доларів витратив на вітрову електростанцію 14-річний Вільям Камквамба з африканської країни Малаві. На 12-метрову щоглу з евкаліптових дощок і пластикових труб установив автомобільний генератор. Тоді змайстрував ще чотири вітряки, що забезпечують світлом кілька вулиць його селища.
382,8 мегавата електроенергії виробляють усі вітрові електростанції України. Південно-Українська АЕС — 3000 МВт.
Найпотужніша вітрова електростанція України — Ботієвська ВЕС — розташована за селом Приморський Посад Приазовського району Запорізької області. Складається з 65 вітряків загальною потужністю 200МВт. Щороку генерує понад 600 млн кіловат‑годин електроенергії. Персонал станції — 15 осіб, включно з директором.