Саме про це я і кажу, ніякої емпатії не існує (мабуть я трохи перегнув, мабіть існує в якості виключення із правил, але % > 0 ).
У більшості її не існує в принципі, а частина людства навчилась приховувати відсуність емпатії.
Ну яка емпатія в колонії для підлітків, або в радянських концтаборах? Читайте Губермана "Прогулки вокруг барака", Андрея Амальріка "Записки дисидента", Григоренко, Шаламова, Подрабінека, ...
У кого була емпатія була в Варфоломіївську ніч, або під час різанини в Неаполітанській затоці.
Ми мабуть про якісь різні речі. В моєму прикладі людина видає ніби проявляє емпатію, але це не означає що вона на неї нездатна. Може в тої самої людини є три коти, або машинка котру вона обіймає та плаче, коли на ній з'являється подряпинка. На наявності емпатії будується вся структура соціуму як така.
В одиниць емпатія відсутня як така, це власне і є виключенням. Ще емпатію можна змусити дуже глибоко сховати, систематично травмуючи людину - ви це маєте на увазі в прикладах по концтаборах. Сама по собі вона знов-таки нікуди не зникає, просто людину привчають що за кожну публічну демонстрацію буде покарання.
Тобто, емпатія як така - це щось на рівні інстинкту самозбереження. Присутнє в 99,999% людства, що не заважає представникам людства часом демонструвати відсутність такої якості. Наприклад, голосуванням 2019, або там активною ловлею єврокайфа.
Коротше кажучи, в абсолютної більшості людей емпатія є, але це не означає що вони її проявляють однаково, а також є важливий нюанс по рівню емпатії.
В нас наприклад - якщо брати емпатичний бік дискусії - с русньой конфлікт тому, що їхня емпатія для нас щось за межами тваринного світу. Руснє нормально жити в лайні, обісраними, побитими, в зюзє щось там белькотіти - їм то справді ОК, без жартів. Таке от ставлення до себе. А на ставленні до себе базується емпатія як така. Для русні нормально проявити емпатію типу "ой сматрітє какой хороший котік", потім набухатися, кинути в того котика сокирою, а потім знову милуватися як він там шкульгає. Він так само в свого сина кине ту сокиру з тими ж наслідками, або там син кине в нього - їм нормально. Це емпатія.
Просто що різниця між нашою емпатією та їхньою є настільки вражаючою, що нам з цим бидлом не по дорозі ні в якому вигляді.
