Отже, ми з'ясували, що 50-ти річні цикли розвитку США є чергуванням періодів дорогих і дешевих грошей, накопичення-інвестування та кредитування-споживання, і, відповідно, періодів коли до влади приходили виразники інтересів більш-менш багатих маґнатів ( Вашинґтон, Резерфорд Б. Гейс, Рейґан ) і відносно бідних ( на початку- саме білих незаможних чоловіків, потім права електорату одержали й чорні, й жінки), інтереси яких репрезентувала Демократична Партія, тут цикли дешевих фінансових ресурсів починали Ендрю Джексон ( 1828 рік) і ФДР (1932 рік). Змінювали ці цикли один після одного не просто так, а як рішення жорстких криз, до яких приводила попередня модель. Наприклад, цикл дешевих грошей Джексона призвів до того, що фермери, які постали на ноги через дешеві кредити та власники дрібних підприємств не поспішали інвестувати гроші у виробництво, розширюючи та покращуючи його... Так же як і їх діти. В результаті розвиток США сповільнився, а політика звелася до з'ясування стосунків між двома територіальними кланами- республіканців Півночі та демократів Півдня збройним шляхом, через громадянську війну... Це все одне, що в Україні донецькі та дніпропетровські втягнули всю Україну в свої розбірки... Відповідно, після реформ Резерфорда ( золотий стандарт грошей ), коли гроші знову стала дорогими, пішов різкий приплив інвестицій та індустріалізація США ( на 100 років пізніше Анґлії, де таких циклів не було, але про це має сенс поговорити пізніше). Різка індустріалізація США призвела до дефіциту робочої сили, яку почали ввозити, й це були білі європейці- італійці, ірландці тощо, які селились у великих містах Східного Узбережжя та на Озерах, де будувались заводи та фабрики. І це був шок для старих васпів малих містечок глубинки ( вайт, анґло-сакс, протестант), бо до цього США населяли білі протестанти анґлійського та шотландського походження та чорні, а тут пішли зовсім інші люди... Вперше мешканці одноповерхової Америки відчули вороже ставлення до великих міст своєї країни та їхніх мешканців... Далі, платили імміґрантам надто мало, щоб вони розкупали товари, які вони виробляли, кредитів взяти вони не могли- високі ставки. Виникла криза перевиробництва та Велика Депресія. І Новий Курс Ф.Д.Р., який насправді був повторенням кейнсіанських практик, які збирались провадити британські ліберали після війни ( Кейнс, як і спершу Черчиль, були лібералами), але люди прокотили їх на виборах, віддав перевагу новій партії- лейбористам... Які й почали впроваджувати кейнсіанські практики... Ця споживацька модель в решті решт знову привела до кризи інвестицій в 70-х роках ХХ століття, отже, 1980-х роках її почали долати Рейган у США та Тетчер у Великій Британії... Трохи різними методами знижуючи податки ( і тим самим покращуючи інвестиційний клімат)- Рейган мінімізуючи державу, Тетчер приватизуючи цілі галузі промисловості, що належали державі ( у США такого не було).. Зараз ми підходимо до 2028 року, в певному очікування, що цикл Рейгана-Тетчер закінчується новою кризою, з якої треба виходити
Що то за криза?
Останній час добробут середнього та нижче за середній класів розвинутих країн Заходу практично не зростав, причому самім виборцям здається, що він навіть впав. Інвестори в результаті ґлобалізації одержали можливість розміщати виробничі потужності за межами розвинутих, багатих країн, в пошуках дешевої робочої сили. Через що споживання в країна Заходу не збільшувалось, попит падав, ВВП майже не зростав. Попит також падав і через зменшування народжуваності через ранню індустріалізацію, урбанізацію, наявність вищої освіти в жінок, боротьби за їхні права, погіршилась вікова структура населення, що також вплинуло на зменшення споживчого попиту. В той же час нова індустріалізації так званого "глобального Півдня" призвела до запуску аналоґічних процесів і там, а, отже, після певного сплеску попиту та збільшення населення через меншу смертність- до зменшення населення через перспективу меншої народжуваності. Населення країн почне зменшуватись, а з ним буде колапсувати й економіка. Вже зараз у Китаї, по закінченню 50-ти річного циклу Індустріалізації після реформ Ден Сяо-піна ( ті ж самі 70-80 ті роки, тільки вже в 20 століття, на 100 років пізніше за США, на 200 років пізніше за Велику Промислову Революцію в Англії, на 300 років пізніше за першу індустріалізацію Англії після Славної Революції 1680-х років), починається період дефляції, викликаної перевиробництво, переінвестуванням, недоспоживанням... Ціни починають падати, споживачі перестають купувати в очікуванні ще більшого падіння, від цього ціни ще більше падають, заводи почнуть закривати ( а люди, що втратили роботу, зменшать свій власний попит... плюс у Китає за рік стає меншим на 3 мільйони й населення, й вікова структура там погана через політику однієї дитини...), це зменшить попит на нафту, це призведе до подешевшання нафти, що викличе дефляцію всіх товарів, бо вони в собівартості мають енергетичну складову... В результаті будемо мати світову кризу недоспоживання...
То що тут зможе зробити МакЛауд з клану МакЛаудів? Чи буде він найгіршим Президентом епохи Рейгана, як усі , хто завершував цикли, чи буде найкращим Президентом наступної епохи, яка, таким чином, стане епохою Трампа?