Ситуація в країнах Заходу, що- де можна та слід брати
1. Демократичні країни Заходу не готувались до війни, вони більше займались економікою та підвищенням добробуту своїх населення-виборців. Тому кількість озброєнь у них вкрай обмежена, хоча самі зразки набагато якісніше, ніж у Мордора, який наштамповав усю цю херню тисячами. Тому й Україні слід орієнтуватись на кількості в тисячі одиниць, поки Штати дають, а ОПК Заходу хочуть заробити
2. Справжня спека у можливому виробництві озброєнь країн НАТО та Швеції ( яка поки що не в НАТО, але незабаром буде), очевидно, може початись лише в Новому бюджетному році, з урахуванням тому, що наші західні партнери мають ринкові економіки, виробником озброєнь є приватні компанії, яким треба заробити й які потребують ґарантованих замовлень і великих обсягів. Тобто з 2023 року. До того можна потрохи скупати залишки, яких не так уже й багато.
3. Гаубиць М777 лише у США порядку 500+500, самохідних М109 теж обмаль, до того ж, існуюча версія А6 має лише 39 калібрів й не дає тієї дальності, що М777 та німецька Panzerhaubitze 2000 (довжина стволу 52 калібри у всіх зразків), шведська Арчер ( версія 52 калібри, а не 39), британська версії 52 калібри ( є ще 39, як М109А6)- поляки виробляють по ліцензії саме варіант 52 калібри, називається КРАБ,- або французька ЦЕЗАР, теж 52 калібри. В США розроблена нова версія М109А7, що має навіть 58 калібрів довжину ствола й дальність 70 км, але в серію ще не пішла. В той час як у орків в наявності від совка залишились тисячі одиниць ствольної артилерії, з них порядку 2.5 тис.- калібру від 152 мм та вище. І на зберіганні ще більше ( можливо, більшу частину вже розкрали чи погано зберігали). У нас десь вдвічі менше.
4. По реактивній артилерії. Знову ж таки, специфіка країн з ринковою економікою- вони економлять. Зразків мало, всі вони калібру 227, а не так, як у орків, три калібри до 300 мм. Щоправда, і на HiMARS M142 і на MLRS M270 можна поставити касету з однією балістичною ракетою (дальність 300 км, дістане до ЧФ РФ й Керченського мосту, є зразки ракет з дальністю навіть 500 км, але ті навряд чи дадуть), яка формально має інший калібр, якщо вже чіплятись до слів. Так от, М142, більш потужна, броньована, важка, на гусеницях, з двома касетами система вже знята з виробництва, а всього їх було вироблено лише 1300 систем. У орків навіть тих, що в роботі, а не на зберіганні- знову ж таки порядку тисячі ( 1.5), й тисячі на зберіганні. З них крупнокаліберних, від 220 мм, з дальністю від 30 км- 600 одиниць в роботі, проти наших 200 одиниць ( "Смерч", "Ураган" тощо, ГРАД я тут не рахую, вони мають менший калібр і дальність порядку 20 км, їх наші нові гаубиці в артилерійській дуелі перестріляють). Більш нова система HiMARS M142 має одну секцію-касету з ракетами ( отже, вдвічі менший боєкомплект), колісна, більш легка, неброньована, - отже, дешевша ( як наша САУ Богдана проти російських гусеничних із баштами). Випускається досі, але випустили лише порядку 400. Можна одержати по ленд-лізу в потрібній кількості, якщо замовити, як я розумію. Таких потрібно дуже багато, знову ж таки- від тисячі й більше. Інакше про широкомасштабний наступ не може йти й мова, вогнева потуга зараз на боці противника мінімуму як удвічі
5. Дрони. Знову ж таки, тут рахунок має йти не на сотні, а на тисячі. Якщо Україна збирається колись перейти до наступу. Справа нова, й ленд-ліз тут на допомогу
6. Літаки. На озброєнні в США є багато літаків, яких вони будуть заміняти на уніфікований Ф-35. Як не парадоксально, найбільш дешевого, Ф-16, в порівнянні з іншими, не так вже й багато- він більше по інших країнах розлітався. І виробляється досі. Отже, його можна замовити на виробництво в потрібній кількості. Зараз на озброєнні в США порядку 1000 Ф-16, 1500+200 Ф-15 різних модифікацій, й несподівано багато Ф-18, 1500+500 ( різних). Навіть Ф-35 більше трохи, ніж Ф-16, 535+535 ( що за цифри такі подібні, наче як одне й те ж- але в першому разі це версії А й В, а в другому- С). Це по фаитинґах. Штурмовиків А10, якими, згідно чуток, теж цкавилось ЗСУ- від 700. І це єдине, що в країнах союзників до хера й більше, все інше в дуже обмежених кількостях. Як не дивно
7. Ця війна показала, що в деяких озброєннях відбулась певна інфляція ( не в в сенсі роздуття, а в сенсі знецінення). Танки, ББМ, ВДВ ( Пов. Штурм. Війська як клас військ з транспортними літаками, що легко збиваються), великі кораблі як то крейсери - стали надто вразливими, а грошей забирають до хера. Що таке танк? САУ з обмеженими можливостями, в якій сидять 3 трупи, які ще не знають, що вони вже трупи). Літаки 4 покоління теж застарілі, якщо вони не підкріплені дронами, що розвідають, де знаходиться ППО, яке слід знищити. Й застосовувати їх слід лише за наявності переваги у повітрі, для завоювання переваги в повітрі вони вже не придатні. На перший план виходять ракети балістичні, ракети крилаті, безпілотники, літаки 5-го та 6-го поколінь. Отже, треба закупати ( намагатись) саме це. Що з стосується старих, радянських зразків, скуповуючи які для нас, британці зіштовхнулись з російськими конкурентами- то саме для того їх і потрібно купувати в першу чергу. Щоб не купили росіяни. А вже в другу через те, що наші військові вже вміють працювати з такими зразками
