Віталій Портников: Кремлівська мета - знищення України

[Feral Cat]

Так звані “депутати Народної ради ЛНР” майже одноголосно - 42 голосами з 43 – ухвалили рішення про проголошення російської мови єдиною “державною мовою” окупованої території
До цього “державних мов” офіційно було дві - російська і українська, хоча сфера застосування української мови, зрозуміло ж, була значно обмеженою.

Це рішення - реальна демонстрація того, яку долю окупант насправді готує для України, української мови, українського народу в разі, якщо територія нашої країни буде окупована Росією або до влади тут прийде проросійський уряд запеклих колабораціоністів.

Воно доводить, що всі ці розмови про “дві державні мови” в Україні, регіональні мови, “захист російськомовного населення” і таке інше - усього лише пропагандистська мішура, перехідний етап. Росії та її прихильникам в Україні не є потрібною рівноправність російської та української мов.

Їм потрібно тільки одне - щоб української мови не було. А була російська мова. І щоб українського народу не було. А українці вважалися росіянами. І щоб України не було. А Україна вважалася Росією. Просто регіоном Росії і крапка.

Коли я намагався пояснити цю просту істину років 5-6 тому, мене звинувачували у “націоналізмі” і “неповазі” до тих українців, хто не бажає повернутися до рідної мови, кому “какая разніца” - аби країна була успішною і багатою.

Але Путін все довів за мене. І луганські “депутати” - колабораціоністи разом зі своїми “колегами” у Донецьку все доводять за мене. Вони просто виганяють з окупованих територій все українське. Людей - вбивають. Мову - маргіналізують. Саму територію хочуть приєднати до Росії.

Які ще докази вам потрібні? Що ще має статися, щоб довести навіть найбільш нетямущим з вас просту істину: той, хто агітує за російськомовну Україну, насправді агітує за Росію від Ужгороду до Владивостоку?

https://espreso.tv/article/2020/06/03/vitaliy_portnykov_kremlivska_meta_znyschennya_ukrayiny

[Feral Cat]

Портников:

“Я завжди казав, що українці складають два іспити: перший – на те, чи український народ є спроможним і здатним до державного будівництва. І другий іспит – чи може українська держава відбутися в кордонах української СР в 1991 року. Обидва ці іспити поки що не здані. Українська держава не контролює свою територію на 1991 рік, і ми не знаємо, чи вдасться, бо це питання до ЗСУ.
І друге – ми не знаємо, які висновки зробить український народ з війни, яка зараз відбувається. Ми весь час вважаємо, що ми громадяни, які живуть на українській території, роблять ж ті висновки, що ми самі, а потім виявляється, що вони роблять протилежні висновки. Так було після Майдану 2004 року, і після 2013-14 рр, так може бути і зараз. Щоб ми не прокинулися після перших виборів після війни у стані емоційного шоку і не казали: "Що, вони знову нічого не зрозуміли?" Адже жоден із історичних державотворчих уроків досі не був зданий. І ми маємо боротися, щоб цей іспит рано чи пізно був складений українським народом.“

https://tvoemisto.tv/exclusive/my_faktychno_opynylysya_v_1944mu_rotsi_abo_shcho_ukraintsyam_slid_znaty_pro_drugu_svitovu_viynu_132085.html

[div]

100%

[polelis]

11 травня 2022

Питання:
Чи ми, (українці) за ці 30 років порозумнішали, змінилися, чогось навчилися,
чи ми все ще так само наївно продовжуємо дивитися на світ?

Портніков:
Я вам відповім на це питання після війни.
Ми тоді побачимо, чи спромігся український народ зробити з тої трагедії і
того великого подвигу тих, хто нас захищає якісь реалістичні висновки, чи ні.
Якщо висновки не будуть зроблені, то це буде  вироком на всі наші очікування
на найближчі 50 - 80 років.
Якщо висновки будуть зроблені, тоді Україна буде швидко розвиватися і за
15 - 25 років вже буде частиною цивілізованого світу.
Питання:
А які висновки Україна і українці повинні зробити після війни?
Портніков:
Це - ідентичність!
Це розуміння того, що люди, які говорять «какая разніца»
мають зникнути, ніби їх ніколи і не було.
Власне, не люди самі по собі, а «какая разніца» в їхніх головах має зникнути.
Ми маємо усвідомити що людина, яка знищує цю країну, це не тільки та людина,
яка говорить «я хачУ, чтоб здесь бьіла расія і вабщє, здєсь - рускій мір».
Тобто, людина, яка говорить «какая разніца» - це свідомий і жахливий ворог цієї країни.
І себе самого! Вона сама себе вбиває!

Україна має стати країною української ідентичності:
-української армії,
-української віри,
-української мови

Це дуже прості гасла, які з 2019 року мають бути золотом викарбовані
у свідомості кожного, хто збирається залишитися тут жити.
Ми маємо розуміти, що величезна кількість, мільйони людей залишать нашу країну,
вони не будуть тут жити і вони вже не повернуться сюди.
Ті люди, які залишаться тут жити, ті люди які знаходяться тут
в стані реального опору російській агресії,
яка в тій, чи іншій формі може продовжуватися роками,
люди, які вестимуть цю країну до цивілізованого світу мають чітко зрозуміти,
що питання «а какая разніца» перетворить територію України на територію російської федерації.

https://youtu.be/KoVSk5FIn4Y телеканал Прямий

[medved]

заре приплазує усатая блятть  і скаже - а какая разніца, мнє так удобно.
Ну і стару пісню про гусскоізичних в АТО заспіває.

[Комашки]

І друге – ми не знаємо, які висновки зробить український народ з війни, яка зараз відбувається. Ми весь час вважаємо, що ми громадяни, які живуть на українській території, роблять ж ті висновки, що ми самі, а потім виявляється, що вони роблять протилежні висновки.

Та прикол в тому, що вони не зроблять ніяких. Ну от не всі, далеко не всі можуть їх робити - хоч адекватні, хоч які.
З тими людьми мала б працювати пропаганда, але.
Тому власне єдина надія на глобальні горизонтальні зміни в суспільстві. Тобто на появу в суспільстві рівномірно розпорошених, досить агресивних й антиросійськи налаштованих людей.

[medved]

Та прикол в тому, що вони не зроблять ніяких. Ну от не всі, далеко не всі можуть їх робити - хоч адекватні, хоч які.
З тими людьми мала б працювати пропаганда, але.
Тому власне єдина надія на глобальні горизонтальні зміни в суспільстві. Тобто на появу в суспільстві рівномірно розпорошених, досить агресивних й антиросійськи налаштованих людей.