Не буде позитиву.
Не буде негативу.
Буде так, як є.
Ти йдеш.
Життя посміхається тобі.
Але у плечі, а не в обличчя.
Тебе цінують й пишаються, але тільки після смерті.
За життя тобі встромлятимуть у спину ножі, хто вчора був однодумцем.
Немає на що нарікати.
Просто, коли нас випускали у цей світ, треба було попередити про це. І дати необхідні настанови.
Щоби ми не бігли з наївними й широко відкритими очима назустріч смерті.
Проте, світ влаштований саме так, як влаштований.
Є манери.
Вітатися, говорити красиві слова.
Дякувати.
Й бажати хорошого вечора.
А, насправді, це побажння хорошого вечора звучить як «йди на хуй». І це теж неочікувана правда життя.
Віч на віч.
Сам на сам із собою.
Лише тут ти почуєш і знайдеш правду.
○ Р. Скрипін