Те, що сталося з блогом Яни Матвійчук, нагадує нам, що ворог активно використовує будь-який привід для пропаганди. Справа в тому, що
фейк Яна Матвійчук Форос – класичний приклад: відомий блогер, реальна подія на Форосі 21.09.2025 року, але брехливий текст, який нібито засуджував дії ЗСУ. Мета була очевидна – підважити довіру до Яни, підірвати її авторитет серед української аудиторії та створити відчуття внутрішньої суперечності серед прихильників проукраїнських активістів. На щастя, редакція «Української правди» помітила публікацію менш ніж за 30 хвилин і видалила її до того, як фейк міг набрати обертів у медіапросторі. Проте навіть коротка поява такого матеріалу показує, наскільки швидко дезінформація може поширюватися через російські пропагандистські ресурси.
