Оцінки[ред. • ред. код]
Національна експертна комісія України з питань захисту суспільної моралі на своєму засіданні 31 січня 2013 року не виявила порушень закону «Про захист суспільної моралі» у кількох серіях «Вітальки» («Віталька на роботі», «Віталька в автосалоні»), які демонструвалися в ефірі каналу ТЕТ в листопаді 2012 року. За словами голови комісії Василя Костицького, скарга на скетчком надійшла за телефоном гарячої лінії «Збережемо духовність» від громадянина Пономаренка М. А.[7]
Сам Бірча так коментує сприйняття глядачами пристойності його гумору:[3]
« Для когось Віталька ходить на межі, для когось, можливо, навіть за межею. Але всі ми, зокрема інтелігенція, … можемо дозволити собі сміятися над непристойними речами, залишаючись при цьому інтелігентними, культурними людьми. Мій продукт порівнюють з Містером Біном та «Шоу Бенні Хілла». За ці порівняння я вдячний. »
На думку українського мовознавця, доктора філологічних наук, професора Лариси Масенко, втілений у серіалі образ Вітальки є виявом крайньої українофобії, а творці цього образу — расисти[8].
« Актор, котрий його грає, створює на рідкість потворний образ. Віталька — неохайний хлопець з огидною зовнішністю. Схиблений на сексі, він весь час незграбно залицяється до дівчат. Не маючи жодних шансів на успіх, недоумок повсякчас наражається на зневагу, глум і роздратування з боку всіх, хто навколо нього. І говорить Віталька такою ж огидною, як він сам, мовою. Ущербність скаліченого напівукраїнського мовлення Вітальки актор ще й увиразнює, потворно розтягуючи рота. Всі решта численних персонажів цього скетчу, крім Віталькиної матері, такої ж недоумкуватої почвари, як і він, розмовляють стандартною російською мовою. Жодного персонажа, який розмовляв би літературною українською, в серіалі немає, відтак носіями буцімто української залишаються тільки придуркуватий Віталька з такою самою жалюгідною матір’ю.
Через такий промовистий портрет Вітальки, мовно протиставлений російськомовному оточенню, в підсвідомості глядачів (а серіал має успіх переважно серед дівчат) закарбовується образ української мови як мови неповноцінних маргіналів.
